54 Корделія Фокс

Родова бібліотека Блейків вражала навіть мене, хоч я вже встигла побачити багато сховищ знань.

Високі стелажі тягнулися до самої стелі, старі фоліанти мирно співіснували з новішими збірками, а в повітрі стояв той особливий запах пилу, паперу, пергаменту і магії, який завжди змушував моє серце битися швидше, бо я обожнювала читати.

Я вмостилася за великим столом, розклавши перед собою кілька книг відразу, і з головою занурилася в пошуки.

Мене цікавило геть усе, що бодай віддалено стосувалося використання магічної енергії відьом: древні ритуали, заборонені практики, експерименти, про які зазвичай воліли мовчати.

Сторінка, за сторінкою, розділ за розділом. Я переглядала все уважно, намагаючись нічого не пропустити.

Я робила закладки з паперу, де знаходила щось підозріле і записувала у блокнот назви книг і відповідні сторінки.

Деякі ритуали були огидними, деякі - зовсім безглуздими, але жоден з них не відповідав тому, що мене цікавило.

Через певний час я дозволила собі перерву на чай. Гарячий, ароматний напій трохи заспокоїв мене і допоміг зібрати думки докупи.

Допивши чай, я зову повернулась до книг, але так нічого підходящого і не знайшла. 

Коли стрілка годинника, що висів на одній із стін бібліотеки, перевалила за північ, я нарешті визнала очевидне: треба йти відпочивати. Голова гуділа від прочитаного, а очі  жахливо втомилися.

Я обережно склала книги, пообіцявши собі повернутися до них зранку, і вирушила до своєї кімнати.

Душ допоміг мні змити втому і трохи розслабитись. Тепла вода заспокоювала, але не на стільки, щоб повністю відволікти мене від подій дня.

Коли я лягла в ліжко і вимкнула світло, то подумала, що відразу засну. Та варто було мені заплющити очі, як пам'ять підсунула  мені картинку, де ми з Дереком в кареті.

Я згадала про те, як він обійняв мене, як упевнно і водночас обережно притягнув до себе ближче, що його поцілунок був пристрасним і несподівано ніжним водночас.

Від таких думок мене миттєво кинуло в жар і я розплющила очі. Моє бідолашне відьомське серце калатало, як ненормальне.

Я перевернулась на інший бік, але це не допомогло. Занадто добре я пам'ятала його руки, його голос. Все це було дуже небезпечно для мого здорового глузду.