23 Корделія Фокс

Я добряче грюкнула дверима своєї кімати і притулилася до них спиною, ніби герцог Дерек Блейк міг у будь - яку мить увірватись сюди.

Моє бідненьке серце калатало, щоки палахкотіли, бо я чудово розуміла те, що тільки що виставила себе найнезграбнішою дурепою століття.

Як я могла так осоромитись перед цим пихатим аристократом?! Геніально! Просто блискуче!

Я повільно сповзла вниз і закрила обличчя долонями. От як можна було примудритися облити герцога чаєм, змусити його зняти сорочку, а потім ще й підпалити її магією? Я точно невдаха року.

Я намагалась виправдати себе тим, що побутова магія не моя сильна сторона. Але це було важко після того, як я мало не влаштувала феєрверк у кухні герцога.

Перевдягнувшись в піжаму, я залізла під ковдру і натягла її до самісінького підборіддя. Я щиро сподівалась на те, що сон змилосердиться наді мною і швидко прийде.

Але він не прийшов, а в моїй мудрій голові всі думки закрутились довкола Дерека Блейка.

Як назло, мені пригадался те, як я бачила його без сорочки. І з тими самими бісовими кубиками пресу.

Як я не намагалась відігнати від себе ці дурні думки, вони знову і знову повертались.

Перед очима знову виник його спокійний вигляд, насмішкувата посмішка і пригадалось, як він помітив, куди саме я безсоромно витріщалась.

Згадавши про це, я вилаялась, важко зітхнула і перевернулась на інший бік.

Хоч я і не хотіла цього визнавати, але Дерек Блейк мені подобався. Я втупилася в стелю і почала переконувати себе в очевидних речах. Він - впливовий і дуже багатий герцог, аристократ до кінчиків пальців. Людина, якій не відмовляють і з якою не сперечаються без наслідків.

А я - відьма. Та ще й капосна. З поганою побутовою магією і паскудним характером.

Між нами з Дереком Блейком  не просто різниця в статусі, а справжня, глибока прірва.

І я чудово це розуміла. Саме тому мені зовсім не подобалось те, як поводилось моє бідолашне, відьомське серце, щойно я згадувала його голос або погляд.

Я крутилася з боку на бік, зітхала, злилася на себе і обіцяла, що завтра буду поводитись стримано, холодно і абсолютно байдуже. Принаймні спробую.

Під ранок, знесилена власними думками і уявними суперечками з герцогом Блейком, я нарешті заснула. Але навіть уві сні цей аристократичний, білобрисий гад не давав мені спокою.