10 Дерек Блейк

Після останніх, дуже насичених і небезпечних, подій, я почувався так, наче по мені монстри бігали.

Мені хотілося прийняти душ, впасти на ліжко  і спати цілий день, але такої розкоші я собі дозволити не міг.

Ми з Корделією Фокс були головними свідками і на власні очі бачили, що і як сталось.

Нам з відьмочкою треба було працювати, не гаючи багато Фокс часу на відпочинок. Бо сталося те, чого я дуже боявся.

Серйозна небезпека нависла над самою Корделією Фокс.

Після зникнення другої відьми, я почав хвилюватись про Фокс. Саме  це було однією із причин, чому я привів цю непосидючу і капосну відьмочку в управління магічного правопорядку і змусив працювати зі мною.

Я хотів, щоб вона постійно знаходилась у мене під наглядом аби я міг її захистити.

Поївши і випивши каву, ми з Корделією поїхали за покупками.

Почувши, що за все плачу я,  нахабна відьмочка розійшлася не на жарт. Побувавши в кількох магазинах, ми придбали для Коделіїї новий гардероб. 

Після походу по магазинах, ми знею добряче зголодніли і заїхали пообідати в кафе.

Поки Фокс була зайнята покупками, я працював, роздаючи накази і вислухуючи доповіді. В цьому мені дуже допомагав магічний кристал зв'язку.

Після смачного і ситного обіду, ми з відьмою поїхали на роботу. Залишивши Корделію писати список її однокласниць у вдьомській школі і думати про те, що могло бути спільного у зниклих відьом і у неї, я вийшов з кабінету і поспішив на нараду.

Коли я повернувся назад, то побачив, як Корделія нишпорила у мене в кабінеті.

- І чим це ти тут займаєшся, Фокс? - Поцікавився я, піднявши брову.

- Шукаю у тебе щось смачненьке, - безсоромно відповіла відьмочка.

- На смачненьке ти ще сьогодні не напрацювала, - відповів я, сідаючи за свій робочий стіл.

- А от і напрацювала. Я і список своїх однокласниць написала і знайшла те, що поєднує бідолашних зниклих відьом і мене.

- Чудово. І що ж це таке? - З цікавістю запитав я.

- Це великий магічний резерв. У мене і ти відьом, що таємничим чином зникли, був великий магічний резерв. Це єдине, що нас поєднувало. У нашому класі навчалось багато талановитих відьом, але сильних, у кого був великий магічний резерв, можна було перерахувати  по пальцях однієї руки. Дві з них зникли, а до мене завітали непрошені гості, які невідомо чого хотіли, але ти, Блейку, своєю появою сплутав їм всі карти.

- Це звучить цілком логічно. Ймовірно, що саме так і є. Хтось викрадає відьом з великим магічним резервом. Але навіщо вони це роблять? З якою метою?

- Над цим потрібно добре подумати і пошукати в книгах інформацію про магічні ритуали. Думаю, що з часом ми все це з'ясуємо. А  ще я вважаю, що ті маги, які припхалися до мене додому, відразу хотіли мене знищити, а не викрасти...

- Я теж про це подумав. Бо вони використали артефакт повного знищення у тебе вдома.

- І ще одне, Блейку. Коли ті бісові маги раптово з'явились, я не відчула тієї жахливої магічної енергії, як тоді в оранжереї, де зникла остання жертва.

- Дивно... В будь - якому випадку, Фокс, ти сама ніде не вештайся і тримайся біля мене.

- Добре. А можна мені якусь крихітну лабораторію? Мені дуже треба...

- Звісно, що можна. Напиши список всього того, що тобі потрібно для роботи в лабораторії, а я завтра викличу побутових магів, щоб вони облаштували тобі все в одному із підвальних приміщень в маєтку Блейків.

- Чудово! Тільки мій список буде дуже великим і дуже дорогим, - хитро посміхаючись, промовила Корделія Фокс.

- Іншого я від тебе і не очікував.