Розділ 7

  Ось так за лічені хвилини твоє життя може покотитися під три чорти. Перевернутися з ніг на голову. Ти раптом розумієш, що зовсім не знаєш, на що здатні люди, яких вважав рідними. Виявляється, вони зовсім не ті за кого себе видають. Їм байдуже до тебе, до твоїх почуттів, до твоїх переживань. Вони готові тебе використати у своїх цілях, переступивши через усе, що для тебе важливо.

   Леся нерухомо лежала на ліжку і бездумно вдивлялася у білу стелю. З очей безперестанку текли сльози, а всередині все розривало від болі, від образи, від гіркої безвихідності. Здавалося, її душу розривають на шматки і кожна частина кричить від відчаю. Але найгірше було усвідомлювати те, що вона не може нічого вдіяти, щоб себе захистити. Її загнали в кут.

  А може втекти? Зателефонувати мамі й розповісти всю правду? Попередити, щоб вона нікуди не відпускала Марту, щоб тримала її біля себе? Ця ідея майнула блискавкою й на мить здалася порятунком. Але потім Леся відігнала від себе цю думку. Якщо негідники надумають завдати шкоду, то вони знайдуть спосіб. За ті гроші, які готовий платити їм дід, бандити підуть на все.

  Ні, тікати вона не буде, вона дала слово і дотримається його. Вона вийде заміж за того селянина, пожертвує своєю слободою і щастям, аби тільки не чіпали маму та  її маленьку сестричку. А чи зможе вона жити таким життям? Чи вистачить їй сил зберегти себе в цьому вирі безвиході? Але вибору не було. Вона мала стояти до кінця.

  Так, вона стане дружиною того селянина, але тільки на папері. Поставить свій підпис у свідоцтві про одруження, а потім все одно втече. Поїде до Німеччини, а там вже буде видно… Тоді вона зможе все розповісти мамі й, можливо, навіть звернеться до поліції. А зараз головне - виграти час. Усе потрібно ретельно продумати, щоб уникнути помилок. А можливо у неї вийде домовитися з тим Аміром про фіктивний шлюб? Якщо він погодиться, це стане її шансом вирватися з паски не ризикуючи життям близьких.

- Невдала ідея,- пошепки сказала скрізь сльози Леся сама до себе,- як можна домовлятися з таким як він.

 Цей Амір заради власної вигоди готовий був одружитися з дівчиною, яку зовсім не знає. Чим він кращий за її дідуся? Нічим. Він же такий як її дідусь. Та й відтепер Тимофій Васильович більше для неї і не дідусь, а дід-негідник…

  Двері тихо відчинилися і до кімнати зайшла Валя. Вона поставила на стіл тацю з їжею та чашкою чаю.

- Ти поїж,- звернулася Валя до Лесі,- поки гаряче, свіженьке. І не сумуй ти так. Амір хороший чоловік, ти будеш з ним щасливою і жити будете в достатку. Правда, він буває запальним, може й нахамити хоч на вигляд і несміливий і навіть здається трохи дурнуватим. Проте якщо ти будеш з ним поступливою, то все буде добре. Симпатичний все-таки та головне -  багатий. Тиміш вже встиг йому зателефонувати й повідомити йому, що ти згодна вийти за нього заміж.

  Леся продовжувала лежати мовчки та залишатися байдужою до слів Валі, яку вона відтепер теж ненавидить. На мить Лесі захотілося натиснути її на совість, спробувати викликати хоча б крихту жалю. Але одразу зупинила себе. А хіба у Валентини є ота совість? Ота жалість? Звісно, що нема.

- Я гадаю, вже цими днями відгуляємо вам весілля. Купимо тобі весільну сукню, ти будеш гарною нареченою…

- Пішла геть,- Леся все ж не стрималася.- Ти що не чула? Пішла геть.

- Гаразд, я піду, але ти тільки не нервуй. Я хотіла тебе підбадьорити,- і Валентина вийшла з кімнати та знову замкнула двері на ключ.

  Вже під вечір Леся підвелася з ліжка, пішла до ванної кімнати, вмилася. Їй вдалося заспокоїтися і налаштувати себе на те, що вона буде шукати вихід. Вона буде боротися, вона помститься при першій же нагоді.

  На другий день, до кімнати Лесі зайшов задоволений Тимофій Васильович та сів на стілець переводячи подих. Леся у цей час сиділа на ліжкові.

- Радий бачити, що ти вже заспокоїлася люба онучко,- сказав Тимофій Васильович,- а ще радий тебе повідомити, що через два дні у тебе весілля. Ми домовилися, тобто я й Амір, що з весіллям краще не затягувати і якомога швидше покінчити з цими формальностями. Гроші є, зв’язки є, тому без проблем все можна швидко організувати. Амір такий щасливий відтоді, коли дізнався, що він тобі теж сподобався, як  і ти йому. До речі, він то думає, що ти виходиш за нього, бо закохалася у нього з першого погляду, а не тому, що я тебе примушую. Гадає, що ти теж прагнеш такого вигідного шлюбу як і він сам. Отож, хай Амір і надалі так думає, так краще для тебе. Ти зрозуміла мене онучко? Відповідай.

  Тимофій Васильович щосили грюкнув по столу кулаком, що Леся навіть злякалася.

- Я зрозуміла.

- Це добре, що ти зрозуміла. Якщо викинеш якийсь фокус, то повір не тільки Марта постраждає, але й твоя дорогенька матуся. Я можу і вбивство замовити…

- Якщо ти їх хоч пальцем ще зачепиш…

- Не зачеплю, якщо будеш робити що я кажу,- і Тимофій Васильович вийшов з кімнати.

  Наступні два дні Леся теж провела за замкнутими дверима. Щоразу, коли вона думала про те, що до весілля залишається все менше часу її охоплювала паніка й відчай. Вона постійно напружено думала, шукаючи хоч якусь лазівку, хоч якийсь вихід, щось те, що могло б допомогти уникнути цього шлюбу. Але жодна ідея в голову не приходила. Усе здавалося безглуздим і приреченим.

  І тому, коли прийшов той самий день Леся остаточно здалася. Вибору не було, вона мала покоритися дідові. Не могла дозволити собі ризикувати життям найрідніших. І ось двері  прочинилися й у кімнату зайшла Валя разом зі служницею, занесли весільну сукню.

- Сукня скромна, але гарна,- Валентина поклала її на ліжко.- Я то говорила Тимішу, що нехай Леся сама собі сукню обере по каталогу, а ми б замовили, нам би привезли. Але твій дідусь заявив, що часу на це немає, й попросив мене поїхати в місто та купити. Сказав, щоб недорога була та скромна бо, на його думку, Аміру так більше має сподобатися. Ну, я й обрала. Чому мовчиш? Тобі зовсім не подобається?