КІанет: Тінь обіцянки
Пролог
Коридори Сектора Гамма смерділи стерильністю і паленою проводкою.
Кай біг, важко дихаючи, кожен його крок відлунював ехом у порожніх скляних переходах лабораторії.
Спалахи червоних ламп раз у раз вихоплювали з напівтемряви ряди інкубаторів — усередині них повільно світилася якась в’язка синя рідина.
Він притиснув долоню до холодного сталевого люка. Термінал одразу ожив.
ОБ’ЄКТ 0: СТАТУС — КРИТИЧНИЙ.
— Кай, не треба, — пролунав із динаміка знайомий голос. Тихий. Втомлений. — Ти ж знаєш, що буде.
Кай завмер, дивлячись на свої руки. Вони злегка тремтіли.
— Я не можу, — відповів він тихо й хрипко.
— Ти і є аварія, — голос став жорсткішим. — Тебе створили, щоб урятувати все це лайно. А тепер ти його угробиш.
Кай усміхнувся, але посмішка вийшла кривою.
— Може, й угроблю. А може, просто зміню.
Він швидко ввів код, який сплив у його свідомості, мов старий кошмар.
Десь глибоко в надрах лабораторії важко загуло. Підлога під ногами здригнулася, десь удалині щось металево брязнуло й зірвалося.
Кай подивився на люк, який почав повільно відчинятися.
— Пробач, — тихо сказав він, незрозуміло кому. — Але по-старому вже не вийде.
І ступив уперед, коли всю будівлю струснуло від потужного внутрішнього вибуху.
#166 в Фантастика
#21 в Антиутопія
#953 в Фентезі
Відредаговано: 14.05.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
