Релігія та мистецтво палеоліту

Період 45—40 тисяч років тому пов’язаний з появою в Європі сучасного типу людини розумної — кроманьонця, а 35 тисяч років тому розпочався яскравий та стрімкий розвиток первісного суспільства.  

Саме в цей час у наших предків починають формуватися релігійні уявлення. 

На думку дослідників, причиною їхнього виникнення був страх перед природніми явищами та  впевненість у післясмертному існуванні, а основою були: 

Фетишизм — віра в те, що певні предмети (камінь, амулет, статуетка) мають надприродну силу. 

Анімізм — віра в те, що все в природі має душу або дух: люди, тварини, дерева, ріки, вітер тощо. 

Тотемізм — віра в особливий зв’язок роду чи племені з певною твариною, рослиною або природнім явищем (тотемом). 

Магія — система обрядів, заклинань і дій, за допомогою яких людина нібито могла впливати на природу, події, тварин чи людей. 

Шаманізм — вірування, у якому шаман (особлива людина-посередник) через обряди, танці, транс чи заклинання міг спілкуватися з духами для лікування, захисту або передбачення. 

Також у цей час виник культ Богині-матері. Він полягав у вшануванні жіночого божества як подательки життя, родючості і був пов'язний з матріархатом — суспільним устроєм первісного суспільства, в якому домінували жінки —  хранительки сімейного вогнища та харчових запасів племені. 

Культ Богині-матері, як і загалом первісна релігія, послужив зародженню палеолітичного мистецтва та вплинув на формування у наших предків уявлень про цей світ. 

Раніше вже згадувалися  давні календарі та мапа вирізьблені на кістках мамонта. Так от, нещодавно антропологи з Единбурга встановили, що наскельні малюнки тварин, намальовані на стінах печер первісними людьми, є нічим іншим як зображенням сузір'їв. Це свідчить про неабияку зацікавленість нашими предками, зоряним небом. 

До речі, можливо, саме тоді й з'явилося поняття, що десь там у горі живуть ті, хто створив цей світ. Адже в уявленнях багатьох народів зафіксовані міфи, легенди та перекази про його творення істотами тваринного походження. І очевидно, що вони беруть початок з тих часів. 

Крім того, віра первісних людей у Богиню-матір пов'язана з розповсюдженням так званих палеолітичних Венер, статуеток, вирізьблених з рогу або кістки. Вони зображували жінку з пишними формами і набули розповсюдження від Піренеїв до Байкалу близько 35—10 тис. років тому. 

В Україні перші стилізовані антропоморфні жіночі статуетки були виявлені 1909 року археологом Петром Єфименком (1884—1969) на розкопках раніше згадуваної стоянки Мізин. 

Також під час досліджень цієї стоянки в 1955–1956 роках було знайдено артефакти з орнаментами: лопатку, стегнову кістку і щелепу оленя та бивень мамонта. 

У 1970-х роках науковець Сергій Бібіков (1908—1988) запропонував гіпотезу про те, що ці знахідки використовувалися як музичні ударні інструменти, оскільки на їхній поверхні було зафіксовано характерні затертості та залощення. Вони виникли внаслідок постійних ударів. Ці пошкодження зазвичай локалізовувалися на орнаментованих ділянках. Фахівці-судмедексперти підтвердили припущення вченого: зміни в структурі поверхні кісток відбулися внаслідок повторювальних легких ударів. 

1976 року на стоянці Молодове, про яку також вже згадувалося, археологи знайшли лопатку мамонта з прокресленим на ній силуетом тварини (можливо, оленя), оточеного вигравіруваними ямками і зигзагоподібними лініями. Вік лопатки перевищує 40 тис. років. 

Таким чином, як бачимо, релігія наших предків мала вплив на формування первісного мистецтва та уявлень про навколишній світ. Це, в свою чергу, відіграло важливу роль в історії та культурі давнього людства і вплинуло на його розвиток.