Багатошарова палеолітична стоянка в Королевому була відкрита у 1974 році поблизу смт Королево Виноградівського району Закарпатської області. Вона розташована на вершині 100-метрової тераси лівого берега річки Тиса, що з одного боку підпирає вулканічний масив Соргейдь.
Розкопки пам’ятки проводив із 1975 по 1992 рік доктор історичних наук Владислав Миколайович Гладилін (1935–2015) на чолі постійно діючої палеолітичної експедиції Археологічного музею Інституту археології НАН України. Під час досліджень на глибині до 12 метрів було виявлено 16 культурних шарів, що охоплюють період від 1 мільйона до 40 тисяч років тому. Тут первісні люди виготовляли наконечники списів, ножі та скребла майже виключно з місцевого андезиту. Експерти дійшли висновку, що Королево протягом сотень тисяч років виконувало роль стоянки-майстерні з виробництва кам’яних знарядь праці та зброї.
Знахідки передали до музеїв України. Зокрема, у Виноградівському історичному музеї зберігається 63 артефакти.
Досі найстаршою відомою стоянкою в Європі вважалася Сьєрра-де-Атапуерка в Іспанії, їй нараховували 1,1–1,2 мільйона років. Однак 6 березня 2024 року українські археологи оголосили про сенсаційне відкриття: нове датування кам’яних знарядь із Королевого показало їхній вік понад 1,42 мільйона років. Результати досліджень були опубліковані в науковому журналі Nature.
Під керівництвом українського археолога Романа Гарби з Академії наук Чеської Республіки в Празі артефакти досліджували за допомогою двох методів датування – P-PINI та ізохронного аналізу. Вчені зробили висновок, що Homo erectus, або людина прямоходяча, цілком імовірно проникла до Європи через територію сучасної України. Таким чином, стоянка на Закарпатті стала найдавнішою відомою на сьогодні в Європі.