Після того, як я відклала телефон, тиша в квартирі стала занадто гучною.
За вікном Кам’янець жив своїм вечірнім життям: десь унизу сміялися люди, клацали двері під’їзду, хтось проходив бруківкою так, ніби не поспішав нікуди. Старе місто завжди вміло заспокоювати. Сьогодні — не дуже.
Я встала, підійшла до вікна й відчинила кватирку. Холодне повітря вдарило в обличчя, принесло запах каменю, вологи й осені. Кам’янець пахнув домом.
І зовсім не пахнув Макаром Ганземком. На щастя.
— От і добре, — пробурмотіла я собі під ніс. — Кожен на своєму місці.
Я повернулась до кімнати й зловила на собі уважний погляд Леді. Вона вже не спала. Сиділа, впершись лапками в край клітки, і нюхала повітря так, ніби щось шукала.
— Що? — я схрестила руки на грудях. — Тут нічого цікавого не відбувається.
Леді схилила голову, знову принюхалась і тихо фиркнула.
— Ні, — сказала я різкіше, ніж планувала. — Навіть не думай.
Я відкрила клітку, взяла її на руки й сіла на диван. Вона була теплою, живою, справжньою — як якір у реальності.
— Це начальник, — пояснила я крисі, ніби вона могла не знати. — Це табу. Це хрінь, яка закінчується погано. Завжди.
Леді знову нюхнула повітря, а потім мій рукав.
І в цей момент я зловила себе на абсолютно дурній, небезпечній думці.
На тому, що уявляю його тут.
Не в костюмі.
Без тієї холодної зібраності.
Просто… вдома. У моєму Кам’янці. На цьому дивані. З цією бруківкою за вікном.
— Та ти з глузду з’їхала, — тихо сказала я собі. — Зовсім.
Я різко поставила Леді назад у клітку й зачинила дверцята.
— Забудь, — додала вже їй. — І я забуду.
Але думка не йшла.
Його спокійний голос. Його повідомлення без зверхності. Його «прийняв».
Чужий запах, — подумала я.
Ще навіть не запах, а його обіцянка.
Я знову глянула у вікно на темні силуети кам’яних будинків. Кам’янець мовчав. Не заспокоював і не засуджував. Просто був.
І вперше за довгий час я відчула, що в мені щось зсувається. Ледь помітно.
Не почуття — ще ні.
Але тріщина в броні.
— От бляха, — видихнула я.
Внутрішній конфлікт тільки починався.
#4546 в Любовні романи
#2062 в Сучасний любовний роман
#1067 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 21.12.2025