До Фйордлінда підійшов вартовий, вручивши йому стандартного меча королівської варти, після чого віддав такого ж меча Крекегору. Егель змахнув крилом й розпашілий Крекегор кинувся на Фйордлінда з усією своєю силою…
Перший удар, націлений в праве передпліччя, Фйордлінд з легкістю відбив, наносячи у відповідь контр удар, націлений у груди супротивника. Удар, контр удар, знову контрудар… Дзенькіт мечів пронизував нічне повітря… Суперники фехтували швидко і вправно, ритмічно рухаючись по арені. Їхні тіні то схрещувалися, то знову віддалялися одна від одної… Повний місяць відбивався від лез їхніх мечів і скоро глядачам вже стало важко вловити нитку поєдинку…
Зорі вже яскраво мерехтіли на небосхилі, а суперники все фехтували, не збираючись поступатися один одному. Їхні рухи сповільнилися від втоми і стали менш точними, адже поєдинок тривав уже понад годину. Проте, незважаючи на це, Його величність все не оголошував довгоочікувану перерву…
Тут несподівано Крекегор опустив меч і зупинив удар Фйордлінда біля самісіньких грудей. Їхні мечі схрестилися… Крекегор одразу натиснув всією силою своїм мечем на меч суперника. Незважаючи на старання Крекегора, Фйордлінд все непорушно й незворушно тримав оборону…
Зрозумівши, що так перемоги над суперником не добитися, Крекегор вирішив вдатися до маленької хитрості. Дивлячись прямісінько в очі Фйордлінду, тим самим відволікаючи його, Крекегор з усієї сили вдарив суперника своїми гострими ботфортами по ногах…
Ноги Фйордлінда підкосилися і він однією миттю опинився на землі з мечем, приставленим до його горла. Саме в цей момент Його величність оголосив довгождану перерву і в повітрі пролунав легкий зойк…
– Нікому не рухатися! – моторошним голосом наказав король, – Леді Бергелін, заспокойтеся ніхто ж нікого не збирається вбивати. Ваше хвилювання за майбутнього нареченого дуже зворушливе, але погляньте на нього йому ж нічого не грозить.
Бергелін сиділа поблідла від жаху, стиснувши до болю кулаки… Єдине, що вона бачила перед очима – це обличчя коханого, до якого було приставлене гостре лезо… Вона не чула слів короля, адже до її вух доносилося лиш важке дихання Фйордлінда…
– Стільки емоцій я давно не бачив на кривавих турнірах, – задоволено продовжував король, – як шкода, що пора вже закінчувати це видовище й переходити до ритуалу. Гаразд, Крекегоре, за моїм знаком перерва закінчиться. Тоді ти зробиш невелику подряпину на горлянці свого супротивника й ти стаєш переможцем!
– Ні!! Це несправедливо Ваша величносте! Вони ще повинні битися. Благаю Вас дайте ще один шанс Фйордлінду…
– Несправедливо?! Дурне дівчисько! Джерело справедливості тут я! Тому, як я скажу так і буде! Чесно кажучи, я неприємно вражений леді Бергелін вашими манерами. Перша красуня королівства мала б мати відповідне виховання, та нічого гадаю ваш майбутній чоловік швидко виправить це.
Егель змахнув крилом, подаючи сигнал Крекегору. Той одним ударом в обличчя відправив Фйордлінда в нокаут, після чого одним рвучким рухом зробив неглибоку подряпину на його горлі.
– Вітаємо переможця цього кривавого турніру Крекегора! – пролунало привітання короля, – подайте нареченому криваву троянду, його весільний подарунок своїй наречені. І приведіть до тями того жалюгідного юнака!