розділ 10

Дуй. Радість

Подивіться на місяць, що сяє високо в небі, а тепер на озеро біля ваших ніг, ви побачите, як одне відображається в іншому. Нехай і ваші турботи відображаються у вашій свідомості так само безпристрасно і безтурботно. Небесне щастя можна знайти і на землі. Земні радощі теж можуть принести небесне блаженство.

(Книга Змін)

Теоретично план, спонтанно придуманий Роаном, був досить хороший. А ось реальність одразу внесла свої корективи.

Джульєтта, що з бойовим вереском кинула в майстри Росно грудку вогню, яка мала розтектися на його захисті і на якийсь час засліпити, якимось невідомим чином промахнулася і попала в портал.

Портал підношенню зрадів і засяяв усіма кольорами веселки, мабуть, натякаючи, що зайва енергія знову збила всі координати і тепер він дотягнеться туди, куди треба, не скоро.

Льєн і Малак, які мали перехопити управління Роановим щитом і одразу ж міцно схопити за руки Джульєтту, Шеллу та Ольду для підживлення, бачачи таку справу, спочатку, немов змовившись, шпурнули в Росно по каменю. На диво Роана, це каміння запросто подолало непробивний щит, один тюкнув Росно по голові, а другий полетів далі і теж пірнув у портал.

Портал, як зустрічну люб'язність, виплюнув строкатого птаха, який став з шаленими криками носитися по приміщенню, відразу додавши дійству бадьорості і істеричності.

— Бий його! — не гірше за птаха загорлав Яс, який мав створювати ілюзію для прикриття Роана, і жбурнув у Росно паперовий пакетик з невідомим вмістом. Пакетик пролетів крізь щит не гірше за каміння, стукнувся об груди Росно, що ошелешено потирав голову і водночас, судячи з жестів другої руки, вносив корективи в структуру щита. Від удару пакетик розірвався і в повітря пурхнула хмарка дрібно перетертого червоного перцю. Росно відразу стало не до щита. Він спробував одночасно відійти та сплести щось для порятунку від перцю. В результаті сів на землю, мало не придавивши пару шуршалок.

— Ах ти ж гад! — тим часом обурилася Джульєтта і знову жбурнула вогонь, що дивно, з тим самим результатом.

Зміна кольорів у порталі стала тягучою та неквапливою. Роану досі взагалі не доводилося бачити подібні ефекти, хоча одну з практик він проходив як помічник портальщика.

Ольда, вирішивши не стояти без діла, підібрала камінь і теж кинула в Росно.

Яс згадав про ілюзію і став поспішно її сплітати, але через поспіх копія Роана виходила до того дивна, що навряд чи обдурила бажавшого безсмертя викладача.

Сплюнувши в серцях і нагадавши хлопцям, що стояли стовпами, про щит Роан кинувся до супротивника без прикриття. Все одно йому поки що не до нього. Він намагається позбутися перцю за допомогою повітряної магії.

Добігти Роан не встиг, Росно виявився досвідченою сволотою, стягнув весь перець в кульку і навіщось теж кинув у портал. Ну, або впустив, побачивши аспіранта і згадавши, що фізичні тіла його щит усе ще пропускає. А якби і не пропускав, то маг, що підійшов впритул, міг би його якщо не пробити, то відкинути геть від порталу, разом з тим, хто його тримає.

Росно посміхнувся.

— Ідіот! — закричав таким тоном, ніби щойно побачив якусь істину. — Я ж тебе, слабака, зараз розмажу!

І спробував, створивши якусь капосну суміш із повітряного та вогняного кулаків.

Роанів експериментальний щит із честю витримав випробування боєм, хоча у стіну мага впечатало так сильно, що на стелі з'явилася тріщина. Посилений зіллям резерв лише обполовинився. А швидко орієнтуватися у просторі після падіння Роан умів. Тому, перечекавши напад запаморочення, піднявся на ноги і просто пішов уперед.

Росно, який цього не очікував, на якусь мить завмер, потім усміхнувся і знову спробував створити ту саму гидоту.

Студенти замість того, щоб тихо сидіти за щитом, навіщось стали підходити до порталу з іншого боку. І, на подив Роана, навіть щит на собі тягли, трепетно ​​тримаючись за руки, навіть Яса і невдачливого Деньку, який повинен був стояти осторонь і ні в що не втручатися, включили в свою компанію.

— Здохни! — гаркнув Росно.

— Муав! — войовничо відповіли зі стельової балки, і на голову лиходію впав рудий кіт Яса.

Затримуватися він не став, мабуть, зрозумів, що зараз суміш кулаків дістанеться його шкурі. Пару разів змахнувши лапами і прикрасивши фізіономію Росно червоними смугами, кіт безстрашно стрибнув кудись уліво. Кулак йому вслід все-таки був запущений, але кіт різко змінив траєкторію втікання і отримав лише щебнем по хребту. Це йому не завадило ще раз звернути і, задерши хвіст, припустити до господаря.

Роан майже дійшов до супротивника, незважаючи на запаморочення, що повернулося, і той став поспішно ліпити заміну витраченому на кота заклинанню.

Шуршалки, мабуть надихнувшись прикладом войовничого кота, дружно рвонули до порталу, деякі навіть по Росно пробіглися, збивши йому заклинання.

А потім майже одночасно сталося дві речі.

Роан таки дійшов, різко зупинився, хитнувся, мало не впавши, вдало пропустивши повз голову чергову суміш кулаків, а потім відповів. Улюбленим повітряним кулаком, без будь-яких добавок та фокусувань. Це Росно хотів гарно відірвати голову аспіранту, а Роан просто штовхав, по всій площі щита. Удар він розрахував правильно, і Росно впав у свій портал слідом за Джульєттиним вогнем.

Студенти ж відпустили щит і Шелла вигукнула:

— Та подавись ти, сволота!

І кинула навздогін викладачеві відкриту коробку. Ту саму, яку всюди тягала із собою, побоюючись злодіїв та жартівників.

Шуршалки, що весь цей час прагнули до порталу, завищали і кинулися врозтіч.

Кіт застрибнув на Яса і голосно загорлав.

— Тікаємо! — гаркнув Роан, помітивши, що портал світлішає і розширюється.

Але втекти вони не встигли. Під ногами з'явилася порожнеча і світ зник.

***

Дізнавачі доїхали до школи саме в той момент, коли Ленс Дановер зрозумів — все, воїни, разом з їхнім невловимим начальством розлютили його до крайності і зараз він почне когось вбивати.