5

Яр прокинувся. Він відкрив очі та не одразу зрозумів де знаходиться. А зрозумівши різко сів на дивані. На столику лежав його камінь. Рука сама потяглась до нього. 

-Треба зробити для нього мішечок та повісити на шию, бо ж незручно носити його в долоні.

З кімнати вийшла Міра в шортиках та футболці. Вона, здається,  не одразу помітила Яра, але, потім, злякано зупинилась, трохи підстрибнула на місці та миттєво забігла назад до своєї кімнати. 

 У двері хтось постукав. Яр відчинив. На порозі стояв знайомий хлопець -той самий хлопець що прислав йому запрошення на поєдинок.

-Ти чого не прийшов лузер?- почав він зухвало- Ти або дуууже сильний, або трус яких мало! 

-Це чому?- підняв Яр одну брів, не розуміючи, чого від нього хочуть.

-На труса ти не схожий.- продовжував хлопець проходячи до кімнати та уважно розглядаючи гармидер що залишився з учора. -, Тому що якщо ти не прийшов на поєдинок автоматом тепер тебе всі зневажатимуть і виправити ситуацію можуть лише поєдинки за поєдинками. - він кивнув на диван.  - То ти тут спав? Вигнала?

Ще мить, і Яр би вдарив нахабу, але до кімнати зайшла Міра у звичній мантії.

-Ти що забув у мене?- холодно спитала вона.

-Він не прийшов на поєдинок!- гордо виставив підборіддя прибулець.-Я вимагаю покарання!

-А ти часом не збожеволів?- перебила його Міра-

 Ти,  навіжений в Атаці? Людина з іншого світу, яка не знає про наші звичаї, а ти тут пред'яви кидаєш?

-Це не парацеус!- зневажливо відповів хлопець- Мені байдуже, він мусить значити наші звичаї!

 -Згідно Кодексу ти повинен був впевнитись, що той, кого ти викликаєш, розуміє правила і причину виклику. Чи ти думаєш що як це не парацеус, то  повинен розуміти твою збуреність? Чи він просто може відкусити тобі голову за те що ти пчихнув? А? Ти не знаєш? На ксенології дівчат замодажував? Так ось:для них наш чех - образа усього ул'я. А? Ти не знаєш що для них улей? А що ти тут взагалі робиш? Батько гроші заплатив, розумію. Але не думаю, що він платить за власний сором, який ти втілюєш!

-Та мене ці комахи, які у вуликах живуть, не хвилюють. Вони нам не рівня моєму древньому роду та моїм здібностям!

-Твій батько явно недоплачує за свій сором. По-перше: вивчи, нарешті, мову - це година під мнемопроектором і 4 години головної болі, або підлагодь транслятор. Вулик і улЕй - це різні поняття 

По-друге: вони не інсекти (я потім повідомлю куратора щодо твоєї ксенофобії). І мені дуже цікаво як тобі буде байдуже побачивши 2.5 м кремніево-кобальтової броні, 6 кінцівок і 25 сантиметрові щелепи. І ти, я так розумію, гадки не маєш, що саме ці "комахи" визначили та описали принципи надсвітового руху шляхом часткового n-мірного переходу? 

Яр у той час ледь стримував сміх глядячи на кольорову трансформацію обличчя супротивника. 

Йому нема чого було сказати Мірі та він перемикнувся на Яра

-Я чекатиму тебе на галявині біля Ксенона за годину. А ти- він  подивився на Міру- поясни йому в чому суть поєдинку! - розвернувся і вийшов з кімнати.

-Чого ти взагалі його впустив! Йолоп!- остання фраза стосувалась прибульця, бо ці слова вона викрикнула повернувшись до дверей.-Добре слухай правила. 

1 має бути спостерігач з вчителів що забезпечить безпеку обох дуелянтів. Якщо дуелянтів більше, то більше і спостерігачів.

2 б'єтесь до першої крові або втрати свідомості.

3 лише магія або механічні чи полу механічні роботи. Врукопаш б'ються на вищих курсах і то це щось накшталт атавізму. Бойові мистецтва вивчають ті що роботами управляють. Бійка сам на сам врукопаш неприпустима! 

-А що таке теорія n-простору, тобто переходу? Раптом запитав він.

-Я у цьому не розуміюсь, це питай у тих, хто у Високої Вежі. Все що мені відомо це те що n- мірний перехід можливий виключно завдяки певної енергії. Її можна виробити штучно, але витрати на це космічні. Також її виробляють біологічні створіння, але тільки нашої раси, та к'хтанги *інсектоїди*. І тільки певній особі. Зараз ти розумієш, чому нас так цінують? А щодо тебе: ти якось створюєш портали між вимірами, інакше як ти тут опинився? Нам  дали алгоритми як це використовувати. У нас так завжди. Але не дай Творець потрапити до Високої Вежі. Нікого ніхто не бачив - здригнулась Міра від перспектив. 

Ми з Мірою вийшли з кімнати та попрямували до місця призначення. За п'ять хвилин ми були на місці. 

- Ходім до озера. Тут не далеко. Потренуєшся. Тобто я тебе потреную. Звісно ти програєш, але хоч гідно.

- Дякую що віриш в мене.- зіронізував Яр.

- Та, будь ласка. Завжди рада підтримати.- відповіла Міра саркастичною посмішкою.

Ще сорок хвилин Міра розповідала основи магії. 

-Зосередься Яр! Гідно програти теж треба вміти! Зазвичай новачки віддаються "подиху магії ". Це коли вона зароджується десь всередині та йде на зовні своїм шляхом. На якому ти рівні поки ти молодий не завжди зрозуміло. І зазвичай дуже важко контролювати цей потік. Саме тому і потрібен спостерігач, щоб не нашкодити одне одному. В тебе є магія, вчора я це бачила на власні очі. Та ти маг вогню. І з якої емоції будеш брати силу те і вийде. Поки в тебе лиш якийсь феєрверк виходить. Зосередься Яр! Ну-бо уяви що я то Родог. 

-Хто?

- Родог. Той хто тебе викликав. І давай, випусти в мене всю свою силу! 

Раптом заграла мелодія.

-Ну от! Пора. Ходім на поєдинок.

Родок стояв вже на галявині. За декілька кроків від нього стояла, тобто парила істота в білих лохматиннях.

-Ооо то ти притягнув Деріка! Ти думаєш він тобі допоможе? Ти програєш Родог! Яр дуууже крутий!

В Яра відпала щелепа. То вона в нього вірить?!

Вони встали на проти одне одного. Як вчила Міра Яр трішки нахилив голову в знак вітання та супротивник лиш вскинув підборіддя.

-Ти програєш недомірок.

Яр стиснув кулаки. Цей Родог йому не подобався. Та що він міг зробити? Виплеснуту всю негативну емоцію? Його кулаки сполохнули вогнем. 

-Розійдіться на двадцять кроків- незрозуміло звідки звучав хриплуватий голос що пронизував до кісток. Це був Дерік.