Офіційна інформація про табір

Офіційна інформація про табір

(розділ із біографічного роману «Камінь», автор – Володимир Шабля).

1942 рік, березень. Виправно-трудовий табір "і"/6.

Петя взяв папку з кореспонденцією, що надійшла "згори". Тут же була звітність табору перед вищестоящими інстанціями. Хлопець акуратно розв’язав мотузочки і поринув у вивчення документів. Три папери, котрі лежали зверху, не дали жодної додаткової інформації, оскільки стосувалися показників виконання виробничого плану, озвучених Синіциною на планерці. Проте четвертий справив на Петра ефект бомби, що розірвалася:

Начальнику Севураллагу НКВС СРСР

майору ДБ Васильєву С.В.

Доповідна записка

Відповідно до Вашого наказу і Директиви ГУЛАГу про щомісячну звітність щодо результатів руху особового складу табору та смертності, повідомляю, що за лютий 1942 року в таборі "і"/6 відбулися такі зміни чисельності особового складу ув’язнених:

Обліковий склад ув’язнених на 1 лютого 1942 року – 316 чоловік;

          з них:      придатних до важкої праці – 25 чоловік;

                         придатних до середньої праці – 36 чоловік;

                         придатних до легкої праці – 91 чоловік;

                         інваліди й ослаблені – 161 чоловік.

Надійшло нових ув’язнених за лютий місяць – 297 чоловік.

Вибуло ув’язнених за лютий місяць – 285 чоловік;

           з них:    достроково звільнено у зв’язку з маловажністю злочину і передано до лав Червоної Армії – 12 чоловік;

                         звільнено за відбуттям терміну покарання та передано до лав Червоної Армії – 2 чоловіка;

                         переведено до інших місць відбуття покарання – 6 чоловік;

                         померли – 265 чоловік.

Обліковий склад ув’язнених на 1 березня 1942 року – 328 чоловік;

          з них:      придатних до важкої праці – 19 чоловік;

                         придатних до середньої праці – 30 чоловік;

                         придатних до легкої праці – 87 чоловік;

                         інваліди й ослаблені – 192 чоловіка.

2 березня 1942 року

Начальник табору "і"/6,

лейтенант ДБ                                                    Попенков М.Ф.

Дійшовши до кінця документа, Петро спочатку подумав, що неправильно його зрозумів: у голові не вкладалася жахлива статистика життя табору. Тоді юнак узявся вивчати доповідну записку повторно, ретельно вчитуючись у кожне слово, в кожен розділовий знак.

«Ні, я нічого не переплутав», – сказав він собі.

Але розум відмовлявся приймати факти, і Петро, хапаючись за соломинку, кинувся гарячково копатись у папці, шукаючи подібного документа за попередній місяць.

Незабаром доповідну про рух особового складу за січень було знайдено. Втім дива не сталося: цифри в ній були, як близнюки, схожі на лютневі.

«Так і є, – начальник робочої зони підсумував аналіз, – чисельність табору не змінюється, незважаючи на те, що кожен місяць він поповнюється ув’язненими в кількості, зіставній із чисельністю особового складу».

Як тільки Петро усвідомив, що означають ці висновки, кров різко прилила до обличчя. Почуття гіркоти, приправлене розгубленістю та безсиллям, оволоділо всім його тілом і душею. Незважаючи на те, що молодик уже два місяці перебував у таборі, він не підозрював про такі загрозливі масштаби катастрофічності становища. Кілька хвилин новоспечений начальник робочої зони просидів без руху, обхопивши голову руками й упершись невидющими очима в розкриту папку. Потім відкинувся на спинку стільця та заплющив очі, намагаючись заспокоїтися. Нарешті рішучість проступила на обличчі в’язня, він знайшов місце в папці, на якому зупинився, і продовжив методично вивчати документи.

Чим більше Петро дізнавався фактів, тим похмурішим ставало його уявлення про стан справ. Однак морально хлопець уже був готовий до чого завгодно, а тому зосередився на побудові з відомостей, котрі містились у документах, цілісної картини функціонування табору.

Заглиблюючись все далі й далі в історію цього виправного закладу на тлі всієї ГУЛАГівської системи в умовах війни, Петя не помічав, як біжить час. З олівцем у руках, він своїм дрібним щільним почерком акуратно записував на аркуші паперу ключові цифри й факти, номери, дати та зміст наказів, листів і доповідних, імена, прізвища й місця роботи людей, відповідальних за ту чи іншу ділянку.