Тренування

Тренування

(розділ із біографічного роману «Камінь», автор – Володимир Шабля).

1934 рік, червень. Томаківка.

Після виконання ранкових обов’язків по господарству Петрик улучив момент і змотався на ігровий майданчик, де зняв розміри з квадратів для гри в класики. Прибігши додому, він накреслив точну копію виміряної фігури у затишному куточку двора та взявся за тренування.

– Ти що це, вирішив освоїти суміжну дівчачу спеціальність? – не проминув з’язвити батько, насилу відшукавши сина, котрий кудись було запропастився.

– Та ти ж сам казав, що в цьому житті треба вчитися усьому, до чого є доступ, – із безневинним виглядом відповів Петя.

– Ну-ну, – іронічно посміхаючись, прокоментував Данило, у якого зразу ж виникли підозри щодо причини раптового захоплення сина грою в класики. – Давай, закінчуй зі своєю фізкультурою, тебе мама кличе, – з натиском завершив він, забираючись геть.

Петрик негайно виконав указівку батька. А мама доручила віднести знайомій сумку із шиттям, а потім забігти до магазину.

Протягом дня всі завдання батьків і свої власні справи хлопчина виконував у прискореному темпі, намагаючись заощадити час. А як тільки випадала вільна хвилинка, – негайно біг до тренувального майданчика та відпрацьовував кидки, стрибки й інші прийоми гри в класики.

Спочатку процес ішов туго, але вже надвечір другого дня підліток відчув, що вміє стрибати не гірше за дівчат. Правда, з кидками наразі ще були проблеми; відтак надалі левову частку часу він приділяв саме цьому елементу.

У такому режимі минуло три доби. Весь вільний час Петрик присвячував домашнім тренуванням. Він вирішив не ходити гуляти доти, доки не освоїть досконало нову для себе гру.

«Попрактикуюся ще деньок, закріплю навички, – вирішив хлопчина, підбиваючи підсумки триденної роботи, – а тоді подивимося, чия візьме!»

Наприкінці четвертої доби останні сумніви щодо своїх умінь у підлітка відпали. Тепер він кидав биту майже зі стовідсотковим результатом, а стрибав настільки вправно, що рідкісні помилки були скоріше винятками з правил.

– Пора показати, хто у класиках хазяїн, – тихо промовив Петя до самого себе, лягаючи спати і розробляючи в думці програму дій на завтра.