Калинові вірші

17 літ

У ті далекі повоєнні дні,
Коли було йому лиш сімнадцять,
Він мріяв не про гуркітні бої,
Не про роздерте вибухами небо.

Не про поля, спалені вогнем,
Не про гармат важкі страшні розриви,
Не про свинцевий з автоматів град,
І кров, що під ногами багряніла.

В холодному й промоклому окопі,
На тій скривавленій землі
Він боявся втратити навіки
Своє дитинство, вбите на війні.

Розриви бомб і посвисти картечі
Пізнав юнак у сімнадцять літ.
А нині, опустивши тихо плечі,
Він згадує ті дні… свої сімнадцять літ.

Подобається

#485 в Різне
#21 в Поезія

Відредаговано: 23.05.2026