Звернення авторки

Привіт, дякую що прочитали мій твір! Сподіваюсь, що його сенс знайде відлуння у ваших серцях. Насправді, в теперішній час війни я мрію і надіюся, що майбутні покоління  не наступатимуть на ті ж граблі і мрію, що людина цінуватиме життя належним чином, не тільки своє, а й оточуючих. Часто відчуваю безпорадність і жаль, коли бачу, як страждає людство, а я наче нічим не можу допомогти. Як часто люди, не тільки у час війни, ламаються і страждають насамперед душевно? Як хочеться обійняти кожну людину і, як ангел крильми, огорнути любов'ю, захищаючи від усього злого. Насправді це у силах у всіх нас, хоча почати потрібно з найважчого -- з себе.

Щиро, прислухайтесь до своєї душі... Вона резонує до вас, до світу, до оточуючих, насамперед любов'ю. Будь-ласка, не ховайте в собі цю любов! Пробачайте кривди і прагніть стати кращими, насамперед люблячи один одного. Допомагайте добром і просіть, якщо вам потрібна допомога, не вирощуйте зло у собі, бо це найгірше! Ви потрібні, вас люблять, ви світ! І будь-ласка, за всіх, хто вже не може цього зробити, любіть, живіть, дякуйте за всіх і все що у вас є, а я й далі молитимусь... За самотніх, сиріт, хворих, страждаючих, воюючих і тих, хто перебувають у війні, за всіх, кому бракує любові і підтримки у цей час.

Щиро обіймаю і бажаю вам щастя, любляча вас

                                                                              Львівська відьма