Цю міні-історію хочу присвятити неймовірній Олександрі Кадніковій (inst kadnikova.sunny).
Вважаю її талановитою мисткинею, надзвичайною письменницею та акторкою. Вона — майбутнє нашого українського кіноматографу! Ця дівчина і сценарист, і письменник, і режисер-постановник, і все-все-все. Вона серце і душа своїх історій. Вона сонце, що гріє нас, а вся її творчість — іскри того яскравого вогню, що горить в її очах у кожній сторіс, в якій вона ділиться з нами про нові ідеї...
Олександра не просто творець неймовірного, цікавого, пізнавального (а головне УКРАЇНСЬКОГО) контенту, а ще й справжня муза для таких, як я.
На даний момент Олександра зайнята серйозними зйомками власного фільму (вже третього наскільки я знаю). Прошу підтримати її талант і фантастичні ідеї, які надихнули мене особисто та ще купу людей продовжувати (чи навіть почати) свій творчий шлях!
Без неї не існувало б "Абсолютно брехливої історії". Ідея належить їй, я ж тільки інтерпретувала та додала кілька деталей (ну і, може, зовсім-майже-все-капець-як перекрутила під себе та свою задумку).
Та все ж цією історією я завдячую саме їй.
Сподіваюся, сподобається не тільки Олександрі, але й вам.
Тож, почнемо. Нехай оживуть українські міфи!