Коли на весну повертає

Грудневий день береться морозом. Ледь припорошеною снігом лапою затягує в холодні обійми все живе, залишаючи надії на зимову теплінь хіба що горобцям. Останні збираються купками на деревах і розсипають навколо цвірінькання, передвіщаючи теплу зиму. Вочевидь усвідомлюють значимість власних діянь, дотримуючись прикмет цього дня. А їх чимало вкорінилося в народній звичаєвості. Пам’ятаю, як батько сподівалися на Варвару, щоб «була робота й Саві, й Миколі». «Варвара снігом постелить, Сава загладить хуртовиною, а Микола морозом придавить!» – приповідали. Відтак щоденно спостерігали за природними прикметами й писали хліборобський щоденник протягом року…

Однак сьогоднішній ранок тільки холодним диханням натякав на зиму. Йому догоджала сірість, викликаючи задуму в господарів, які ще плекали надію на щедрий урожай фруктів, однак, відсутність інею на деревах віщувала марність сподівань...

... Променем дитячих спогадів заповзає в душу ледь уловима груднева традиційна настроєвість, коли матуся вперше дали в руки голку на Варвари. Ще не розуміючи всієї значимості побаченого й почутого брала з острахом і цікавістю й, відчуваючи як калатає серце, виводила перший стібок, хрестик, узор...

Роками пронеслися спомини, які залишили чимало вишитого: рушників, сорочок, серветок, наволочок, картин... Вірила, що все почалося з Варвариного благословення. 

Застереження матері, що «в день великомучениці Варвари гріх прати, білити і глину місити, а можна тільки вишивати та нитки сукати», – тримаю в закутках душі. 

Час стирає з пам’яті найдрібніші звичаєві деталі. Однак жевріє з дитинства, коли дідусь заходили в хату й казали: «Зима нині на весну повертає. Варимо кутю на узварі, щоб хліб родив та садовина рясніла!» При цьому в миску висипали сушениці й пшеницю й застигали в задумі. А потім, змахнувши з лиця задуманість, задьористо вигукували: «До весни й до хліба ще ого-го! А ниньки час вареники із маком їсти й медівкою запивати». Пам’ятали, як парубкували й від «лівих» вареників-«пирхунців» бабуся убезпечили, бо дбали про добру родовідну славу...

Варвари.