Калейдоскоп душі

Я дивився їй прямо в очі

 

Я дивився їй прямо в очі,

Та у них не було життя.

Колись однієї ночі,

Воно пішло геть із її дитям.

В них немає жалю чи смутку,

Там велика і чорна діра.

Без жодного зайвого руху,

У ній розчинилась вона.

Мороз, як лезом по шкірі,

Стримує потік сліз,

Я бачив в її очах,

Могили двом душам.

Вона не живе, а існує,

Та кого це хвилює.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше