Калейдоскоп душі

І люди стають чужими

 

І люди стають чужими,

замість “доброго ранку” —  прощання.

Для один одного стають німими,

Забувши мову, що їх єднала.

 

І люди йдуть різним шляхом,

Не чекаючи на сповіщення чи дзвінок,

Вони приховують, що керуються страхом,

І вночі очікують на гудок.

 

І люди живуть далі,

Не озираючись назад.

Лиш інколи в ледь темній залі,

Шукають відображення в очах.

 

І люди стають чужими,

Серця по новому залунали,

Вони змінились,

Або раніше вдавали.

 

07.2025

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше