Калейдоскоп душі

* * * Хоч стій, хоч падай

 

Хоч стій, хоч падай,

А людей не змінити.

Бий землю руками, кричи і ридай,

Та не спіши все на біле і чорне ділити.

Є люди — весна,

З ними душа розквіта.

Є люди — літо,

З ними тепло і працюють плідно.

Є люди — осінь,

Їх обійми лікують від потрясінь.

Є люди — зима,

Ззовні холодні та насправді творять дива.

А є люди, що заблукали між сезонами,

І стали грати за чужими законами.

Вони в душі саджають лиш бур’ян,

Щоб потім поставити його в порцелян.

 

04.2022

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше