Калейдоскоп душі

Збиті руки до крові

 

Збиті руки до крові,

Слова рвуться у бій.

Тримайте мене семеро,

Бо ще трохи

і мій кулак поцілує його ніс.

Щоб він скис,

Сварка немає сенсу,

Як і наведені аргументи.

В мене тільки підвищується рівень стресу,

Бо розмова з ним,

ніби горохом в стіну —

правильно, немає сенсу.

Як і терміну наших відносин,

Тому не приходь у сни,

Не кажи яка гарна,

Не роби зі слів гри,

Бо я не твоя “та сама”.

Я буду кидати виклик,

Я не втримаю слів.

Ти будеш стримувати крик,

Ми зійдемось разом у спів.

Ти вимірюєш берег,

Я рахую твої скелети. 

Ти запросиш мене до себе,

Я втікаю на берег.

Ми заходимо у воду по кісточки,

Спитавши “які твої гріхи?”

Вода підніметься до колін,

Ми залишимось біля своїх стін.

 

02-03.2026

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше