Калейдоскоп душі

У спогадах про весну

 

Ти засів у кожній клітині,

У спогадах про весну.

Привласнив частину світла,

Що відповідала сну.

З’явився і зник раптово,

Як грім, посеред ясного неба.

Усе тривало недовго,

Більшого й не треба.

Так буває, що люди стають світом,

Але ти для них чужий.

Мене похитнуло вітром

Слів, коли ти німий.

 

06.2025

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше