Розділ 6: Шлях лівої руки

Перед тим як їхати до бібліотеки, я зателефонувала туди та уточнила деталі оформлення читацького квитка. Мені пообіцяли з цим допомогти, але після того як на робоче місце повернеться необхідний співробітник.

"Дивно, що для такої простої процедури потрібен хтось певний. Може, у них тут свої правила, подивимося".

Занурившись у роздуми, я зовсім не помітила, як забрела в дуже знайомий провулок. Здавалося, самі ноги принесли мене сюди.

"Це ж... тут... знайшли Аміра".

Я невпевнено озирнулася. Зі входу в провулок уже зняли поліцейську стрічку.

"Хоч тут і чисто, місце все одно викликає нудоту. Перебувати тут страшно. Чого випендрюватися? Мені страшенно незатишно тут стояти. Як уявлю, що десь поруч блукає людина, здатна спокійно відрізати комусь голову... Ні, ні секунди тут більше не пробуду!

Я стрімким кроком попрямувала далі, пройшовши злощасний провулок. Хотілося якнайшвидше спіймати таксі і опинитися в чистому й багатолюдному місці.

Дорога до бібліотеки була недовгою. Водій таксі розважив мене розмовою, розповівши, куди краще сходити і що потрібно подивитися, поки я в Калькутті. Але він замовк, коли дізнався, звідки я приїхала. До цього моменту чоловік був певен, що я просто з іншого індійського штату. Варто було йому почути, що я живу в Лондоні, на обличчі водія виникло збентеження. І розмовляти зі мною він далі не став.

До моменту, коли я дісталася бібліотеки, потрібна людина чекаючи оформлення читацького квитка вже прибула. Я відчинила двері і мало не налетіла на юнака.

- Амала Кхан?

- А... так.

- Вітаю вас, мене звуть Ману. Я допоможу вам з усіма бюрократичними питаннями, а також допоможу зорієнтуватись тут.

- Так добре дякую.

Не сказавши більше ні слова, Ману подав мені знак слідувати за ним, а потім рушив далі коридором. Я послухалася, подумки спантеличившись.

"Він прямо біля порога на мене чекав. Адже я й кроку від входу зробити не встигла, як він до мене звернувся. Ще й впізнав моментально. Дурня якась".

- Ви так легко впізнали мене. – Я вирішила заговорити з ним.

– Це було не дуже складно. - юнак кинув фразу не обертаючись. - Повірте,  видно, хто ви і звідки прибули.

"Ну прямо блискуча дедукція".

Відпало будь-яке бажання розмовляти з ним, тому я мовчки і слухняно робила те, що від мене просили. Показала потрібні документи, заповнила якусь анкету, почекала кілька хвилин. Ману повернувся з невеликим папірцем і простяг його мені.

- Все закінчено, міс. Ви можете взяти свій тимчасовий читацький квиток.

Ману розмовляв зі мною хінглійською - дивною сумішшю англійської з хінді. Цей факт викликав у мене посмішку.

- Говоріть зі мною на хінді, якщо можете. Я його знаю. Ви сказали, що допоможете мені правильно?

- Так, наша бібліотека величезна, ви самі тут не впораєтеся. - Чарівна гордість ковзнула в його голосі.

- Та-а-ак, бібліотека воістину величезна! Орієнтуватися тут, мабуть, нелегко...

- Це правда, але я тут все знаю.

- Я шукаю книги на тему шиваїзму, шактизму та вішнуїзму. Що-небудь про символіку пуджів, практики...

- Гм... Досить широкий спектр. Щось конкретне? - Я похитала головою. - Із чим пов'язаний такий локальний інтерес? Можливо, я зможу допомогти.

Я із сумнівом окинула юнака поглядом.

- Мені просто потрібно дізнатися про це більше.

Ману повагався кілька секунд, після чого зітхнув.

- Давайте проведу вас до потрібного розділу і залишуся там із вами, щоб допомогти. Якщо виникнуть якісь питання, то я проконсультую.

- А ви так добре знаєтеся на цьому?

- Досить. Мій робочий день складається в основному з читання подібних текстів.

- Якщо у вас і без мене багато роботи, то, може, не варто залишатися зі мною?

- Все нормально, міс Кхан, це у будь-якому випадку частина моєї роботи. Я наглядач того сектора, куди ми з вами йдемо. - Ману повів мене по широкому і повному світлу коридору.
Бібліотека справді була величезна: простора, багаторівнева, обставлена незліченними книжковими полицями.

"Може, запитати його про цікаві для мене теми, поки йдемо? Основні релігійні постулати я і сама знаю, але раптом почую щось нове. Будь-яка інформація виявиться корисною".

- Поки ми йдемо до потрібної секції, я можу запитати вас?

- Чому б і ні. Що вас цікавить?

- Розкажіть про шиваїзм. Досить популярна релігія тут, в Калькутті.

- Шива, на честь якого і назва культу, - частина головної трійки богів в індуїзмі. Брахма, Вішну та Шива. У деяких версіях шиваїзму вважається, що він є головним Богом серед інших. Тому шиваїзм - теж дуже велика гілка індуїзму. Шиву можна назвати дуальним богом. Він несе і руйнування, і мир, і гучні веселощі, і смиренне усамітнення. Одна з його іпостасей відповідає за танці, інша – за тиху самотність у горах. Шива часто постає як молодий і красивий чоловік, який несе необхідну світові руйнацію... Його дружина - Парваті, фізичне обличчя жіночої енергії Шакті. Тому шактизм і шиваїзм близькі один до одного. Шива – чоловіча енергія, Парваті – жіноча.

- Добре, а Вішнуїзм? Адже це одне з найбільших відгалужень індуїзму, правда?

- Так, це культ бога Вішну. Вам щось відомо про нього?

– Він – частина тріади ведійського пантеону. Як ви вже казалаи, в індуїзмі три головні боги: Брахма, Вішну та Шива, плюс їхні дружини.

- Цілком вірно, вішнуїзм - гілка індуїзму, присвячена Вішну. Він стежить за порядком та спокоєм і не раз рятував наш світ від повного краху. Вішну має здатність набувати різних форм, аватарів. Коли світові загрожує небезпека, Вішну приймає той чи інший аватар і спускається до нас, щоб допомогти. Дві його зовнішності, Крішну і Раму шанують найбільше.

- Я пам'ятаю, що останній його аватар, воїн, буде месією, вісників кінця світу.

- Так, і початком зародження нового...

- Шактизм? Стисло, що самі знаєте.

- Шактизм – це поклоніння Великій Богині-Матері, Шакті.