Розділ 19

✴✴  Розділ  19 ✴✴

   Повернувшись до квартири кузенів після гарно проведеного дня з Серхіо дівчина розкладала свої речі в кімнаті та обдумувала наступні свої кроки  в процесі знаходження Варгана.

   - Отже, твоє лігво десь на самому помітному та відкритому місці.  Мабуть, не дарма говорять: хочеш заховати - поклади на видноті. І дійсно щось таємниче і зловісне ніхто з богів не очікуватиме знайти при денному світлі. Тепер лишилося лише проаналізувати ще раз всю інформацію і зрозуміти де ж ти можеш бути. Як там сказав цей коротконогий: - потрібно дише простягти руку, щоб можна було помацати. Думай, думай… 

   Олівія вмостилася по - турецькій на широкому ліжку і заплющила очі. Подумки вона пройшлася по кожному з місць, які вони з Міланою встигли відвідати перебуваючи в Каталонії.  

   - Нічого незвичайного. Чорт, Варган, де ж ти, скотина пекельна заховався? Бісить ця вся ситуація. - дівчина встала і почала виміряти свою тимчасову житлову площу. - Зараза!

   В двері кімнати постукали. І практично відразу на територію дівчини зазирнула дещо розтріпана голова тенісиста.

   - Привіт, красунечко. Можна?

   - Ну взагалі - то в мене немає приводу для відмови. Тим більше з огляду на те, що я зараз знаходжуся повністю на твоїй території,  то міг би й не запитувати. - дівчина розчинила двері - Заходь. Почувайся як вдома. Чим можу бути корисною зірці тенісних кортів і підкорювачу жіночих сердець? 

   - Головне моє досягнення це те, що я підкорив твоє серце. У всякому разі я дуже на це сподіваюся. - Серхіо зайшов в кімнату.

   - Та годі тобі. - Лія засміялася.

   - Я чому прийшов? - Серхіо роззирнувся по кімнаті. -Я бачу, що ти майже повністю розклала речі?

   - Так. Ти ж не проти?

   - Звичайно, не проти. Тут стало затишно. Та і взагалі, при твоїй появі в нашій квартирі й до того ж і у мене і в мого брата з'явилося відчуття якоїсь довершеності в картині нашого життя. Ти ніби стала відсутньою деталькою з нашого пазлу побутового укладу.

   - Ой, та прямо ж таки? 

   - Я серйозно. Проте, ми можемо продовжити дану розмову трошки пізніше. Справа в тому, що повернувся Арман і в нього є деяка нова інформація. Тому, я пропоную тобі спуститися, повечеряти з нами та обговорити це.

   - Ок. Я зараз спущуся. лише повішу вішаки до гардеробної.

   Серхіо вийшов з кімнати.  Олівія швиденько доробила свої справи й підійшла до дзеркала.

   - Ну що, Калі, давай підемо, послухаємо, що там Арман накопав нового. Можливо і в нашій з тобою вищій місії ці дані стануть у пригоді. А від завтра спробуємо ще раз розібрати весь мій час проживання на території Іспанії посекундно. Все ж таки я думаю, якщо постаратися, то вирахувати цього покидька не складе особливих зусиль. - зелені очі дівчини знову зблиснули. 

   - Я сприймаю це як твоє божественне "ТАК". - Лія задоволено всміхнулася та акуратно торкнулася свого намиста кінчиками витончених пальців. 

   Дівчина спустилася саме вчасно. Чоловіки поралися виставляючи на стіл тарілки з різними стравами. Запах смакоти розпалював відчуття апетиту.

   - Ого! У нас сьогодні - свято? - дівчина присвиснула від захвату. - Давайте допоможу вам?

   - Твоя допомога буде полягати в тому щоби обрати найкраще місце за столом і зачекати буквально декілька хвилин. В цей час тобі дозволяється поглинати все що сподобається поглядом. А задача номер два для тебе - все скуштувати, а найсмачніше повністю з'їсти. - Арман закінчив розставляти посуд і повернувся до барної стійки, щоб дістати пляшку з алкоголем. - Олівія, ти на правах почесного гостя можеш обрати напій до вечері. Ром, текіла, самбука, віскі…

   - Я віддаю перевагу вину. Якщо є звичайно. - блондинка відтягнула стілець, який стояв найближче до неї та зайняла місце за столом

   - Слухаюся і корюся. - Арман зробив жест, який був властивий джинам з кінофільмів. 

   - Ну, хлопці, негайно коліться. - Лія перезирнулася з кузенами. - Мені цікаво навіть не те, чому ви мене так балуєте, а те хто ж допоміг вам влаштувати таку розкішну вечерю? - дівчина переводила погляд з Серхіо на Армана та очікувала.

   - Олівія, а хіба у нас за сьогоднішній день не сталося нічого такого, що можна було б відсвяткувати гарною та смачною вечерею? - Арман відкоркував пляшку вина з бару та підморгнув своєму брату. - А що стосується того, хто допомагав… Не турбуйся, їжу готували спеціалісти своєї справи. І я і Серхіо вміємо готувати, проте створення меню та готування я делегував своїм підлеглим. Можливо ти не знаєш, проте я володію одним не дорогим, проте досить пристойним рестораном.

   - Навіть так? Ви не припиняєте мене дивувати. - білявка з великим апетитом куштувала то одну, то іншу страву з тих, що стояли на столі.

   - Я  передам твої компліменти своєму шеф - повару.  Проте зараз ви з кузеном здивуєтеся ще більше. Я обіцяю. 

   - …. Ну і що ж це за дивина така?

   - Наша зникла Мілана віднайшлася.  Як вам така новина? Ошелешені? Лія, я надіюся, що не відстав від брата в тому, щоб подарувати тобі гарні емоції? 

   - Я знаю, що ми ніби домовилися про те, що не будемо продовжувати пошуки. Проте, щойно я приїхав до Альфредо мені зателефонував Міхо. Він зараз працює у відділку поліції, ми вчилися разом з ним. А, так ви його повинні пам'ятати.  Спілкувався я з ним у лікаря Каспіра, коли на впізнання їздили. І все ж таки, як добре, що дівчина гостювавша на столі у Джеймса Каспіра не твоя Мілана. Було б дуже прикро познайомитися з нею при таких обставинах…

   - Армане, ти відволікся. - Лія направила чоловіка в потрібне русло розмови.

   - Так, вибачаюся. Так от, мені подзвонив Міхо і сказав, що вони все ще займаються справою зниклої дівчини. І на одному з відео записів, що ми не встигли переглянути напередодні він побачив персону, що дуже нагадувала Мілану. Звичайно я кинув усі справи й миттєво поїхав до нього в офіс. Вам вирішив поки що не дзвонити що б не давати примарну надію. Все ж таки я не був повністю впевнений в тому, що на камері засвітилася саме та особа. Та й Олівія зранку була в такому прекрасному настрої, що в мене просто не піднялася рука вас потривожити. І як виявилося зовсім недарма, правда ж Лія? - Арман підморгнув до дівчини.