Розділ 17

✴✴  Розділ 17 ✴✴

   - Я радий, що ти все ще перебуваєш в гарному настрої.- Серхіо зустрів дівчину біля східців, що вели з другого поверху квартири.

   - Я також цьому рада, що все склалося саме таким чином: я відіспалася, повна сил та енергії. І більш того, я хочу нових пригод - блондинка підморгнула. 

   - А як даному факту радий я, ви навіть уявити собі не можете. - вставив в розмову і свої п'ять копійок Арман.

   - Ну, якщо всі раді, то пропоную наступне: зараз ми приймемо душ, переодягнемося, а потім всі в трьох продумаємо, що робити далі. Я як і обіцяв залишуся з тобою і ми відвідаємо готель, а Армандо, якщо буде в гарному настрої знову займеться пошуками нашої Мілани. Можливо щось сьогодні вдасться виявити.

   - Щось або когось. Я, наприклад дуже надіюся знайти таки цю загадкову вогняно - руду сеньйориту. Зрештою, не могла ж вона просто розтанути в повітрі. - Арман, що вже зняв футболку для тренувань та закинув на плечі великий рушник, підтримав ідею брата.

   - А я думаю, що Мілку не потрібно шукати. Кінець кінцем вона не маленька дівчинка і не хатній улюбленець, що б так перейматися за неї. Впевнена, що найближчим часом вона віднайдеться самостійно. - своїми словами Олівія добряче спантеличила обох братів.

   - Нічого собі! Серхіо, зізнавайся, що ти підмішав у каву нашій гості. - Арман поглянув на старшого брата, проте той також стояв з відкритим ротом. 

   - Хто ти така і що зробила з Олівією Маргенштайн? - Арман не міг вгамуватися.

   - Ну давайте будемо реалістами. Я вважаю, що дарма себе накрутила і вас також. Знаючи Мілану цілком ймовірно, що вона десь круто зависає з черговим залицяльником. І це в той час доки ми збиваючи ноги її шукаємо. Тож пропоную розслабитися і займатися більш нагальними справами - Лія явно лукавила, адже у дівчини був в голові план порятунку подруги. Проте ділитися ним зі своїми новими друзями вона не поспішала. По - перше невідомо наскільки небезпечною буде стежка пошуку, а по - друге блондинка не була впевнена, що її не здадуть до психіатричної лікарні закритого типу після того, як вона розкаже кузенам про ситуацію в яку потрапила.

   - Знаєш, а мені подобається твоя пропозиція. - Серхіо нарешті вийшов зі свого заціпеніння. 

    - Тоді я пропоную брати ноги  в руки та починати щось робити. - Дівчина посміхнулася спостерігаючи за реакцією молодого чоловіка навпроти.

   - З чого ти хочеш почати?

   - Наприклад, з того, що ми з тобою навідаємося до нашого з Міланою номера у готелі й заберемо мої речі. Думаю ти погодишся з тим, що цілий день ходити по своїх справах у настільки розкішному вечірньому наряді як мінімум не зручно. Я  б навіть сказала що це дивно.

   - Вмовила. А що буде потім? - тенісист судячи з усього насолоджувався цим діалогом.

   - Потім ми будемо вирішувати вже на місці та виходячи з наших з тобою бажань. Можливо вони співпадуть, хто знає. - Олівія відійшла від співрозмовника і налила в склянку свіжого соку.

   - Добре. Тоді я попрошу Армана зайнятися справами нашого сімейного холдингу та навідатися до ювелірного магазину. Альфредо повідомив, що за новою колекцією прикрас вже вишикувалася довжелезна черга. А я через п'ять хвилин, що проведу в душі, буду повністю у твоєму розпорядженні.

   - Мені підходить. - Лія зручненько вмостилася на дивані у вітальні. - Доречі, я не пам'ятаю чи говорила це вчора, тому можливо повторюся - ваша з Арманом квартира просто розкішна.

   - Я радий, що тобі тут сподобалося. Знала б ти як довго ми приходили до компромісу доки обрали єдиний стиль оформлення. Ледве не повбивали один одного. У нас дуже різні смаки на цей рахунок.

   - Я помітила це з інтер'єрів ваших робочих кабінетів. У вас в усьому такі діаметрально - протилежні погляди?

   - Ні. Як це не дивно, смаки при обранні прекрасних супутниць у мене з кузеном збігаються. 

   - Ну, тоді я раджу тобі поквапитися з прийняттям водних процедур, адже все може бути…. - білявка явно фліртувала з господарем помешкання.

   - Арман не посміє цього зробити. Він говорив правду відносно мого особливого до тебе ставлення, тому надіюся, що мій брат візьме даний факт до уваги.

   - Правильно надієшся. Як говорять: надія помирає останньою… - дівчина спеціально вела розмову з явним підтекстом.

   - Скористаюся твоєю порадою, та прошу триматися якомога далі від мого молодшого брата - Серхіо явно підтримував такий тон розмови. 

   Вже за пів години молоді люди вийшли з помешкання і попрощавшись між собою направилися в різних напрямках. Арман поїхав як і збирався на зустріч з Альфредо, а Олівія та Серхіо викликали таксі та попрямували в один з найстаріших нині діючих готелів Каталонії.

    - Вперше бачу, щоб дівчата вашого соціального статусу брали на відпочинок настільки мало речей. - Серхіо сидів біля скляного столика на якому стояла ваза з чарівними трояндами абрикосового кольору. Він стежив за тим, як дівчина збирала все необхідне до дорожньої валізи - Може розкажеш мені хто подарував наскільки гарні квіти?

   - Один таємний залицяльник - Олівія відірвалася на мить від зборів. - Я не зрозуміла, наявність малої кількості речей це плюс чи мінус дівчини мого соціального статусу?

   - Якщо справа стосується тебе, то мінусів просто апріорі бути не може. - чоловік змінив свою позу і притягнувши до себе білявку всадив до себе не коліна. - Мінус на даний час тільки один і це цей таємний залицяльник. Я його знаю, він вартий твоєї уваги та прихильності?

   - Можливо й вартий. В усякому разі це дуже приємна та дорога для мене людина - дівчина оповила руками шию свого супутника. 

   - То он як ти заговорила? Зрадниця! - тенісист всміхнувся і жартома відштовхнув від себе  Олівію.  

   - Так. Я саме така. Не здогадувався? То тепер знаєш правду. - Лія розсміялася. - Я обожнюю багатих залицяльників і обираю достойного лише за кількістю та якістю його подарунків. То що можеш запропонувати мені ти?