Розділ  13

✴✴  Розділ   13  ✴✴

   - Підтримую дану ідею. Тим більше, що мені самому вже стало досить цікаво де ж завіялася така ефектна красуня. Олівіє, обіцяй, що як тільки ми її віднайдемо, ти нас познайомиш.

   - Домовилися. Я впевнена,  що Міла сама буде наполягати на знайомстві, адже ти повністю відповідаєш її ідеалам.

   - Головне, що б після таких пригод в тій рудій голівочці стало менше вітру і жаги до пригод. - втрутився у розмову Серхіо. 

   - Не можу не погодитися з тобою. Тільки б з нею було все добре.

   - Не хвилюйся, я впевнений, що найближчим часом ми відшукаємо зниклу сеньйориту.

   - Твої б слова та Богу у вуха.

   Автомобіль зупинився на вказаній адресі. Чоловіки розплатилися та повели Олівію оглядати помешкання. В цих апартаментах вона ще не була. 

   - Проходь та почувай себе як вдома. Бо судячи з погляду мого кузена на тебе цілком імовірно, що скоро ти можеш стати дійсно особою, що проживатиме тут на цілком законних підставах. - Арман підморгнув брату. Той, в свою чергу, скорчив за спиною дівчини потворну гримасу. 

   - Армане. сеньйору Омері просто шкода мене. Так само йому було б шкода будь - яку дівчину. що на території незнайомої країни потрапила в аналогічну ситуацію. - Олівія спробувала відповісти в тон.

   - О. Лія - свята простота та наївність. Повір мені. я знаю про що кажу. І бачу як цей мачо з іспанських кортів відноситься до тебе. Тут явно йдеться не про звичайне співчуття. Більш того. здається мені, що між вами двома вже іскрить. - співрозмовник підійшов до барної стійки, що відділяла вітальню від кухні.

   - Коли щось здається - потрібно хреститися. Скільки разів мені повторювати цю істину для тебе? - Серхіо зняв піджак, та кинув його на м'який, величезний шкіряний диван, що стояв навпроти плазмової панелі. - Лія, я припускаю що ти втомилася? Якщо ніхто з вас двох не проти, то я проведу тобі міні екскурсію, заразом покажу твою кімнату. 

   - Втомлена, як собака. Тому, нехай простить мою нахабність і перервану розмову Арман, але я прийму твою пропозицію.

   - Звичайно, день був не з простих, тому я зовсім не ображаюся. Хіба що трішки. Але готовий все забути за один невинний поцілунок в щоку. Так би мовити, побажання доброї ночі від настільки чарівної особи як ти. - Арман всміхнувся і вклонився перед гостею.

   Дівчина підійшла до нього і ставши навшпиньки легенько поцілувала в щоку.

   - Доброї ночі та дякую за те, що ти мені допомагаєш.

   - Хоч якась користь з цього бовдура. - не міг стриматися що б не прокоментувати Серхіо. - За цей поцілунок ти повинен тепер будеш виконати три бажання сеньйори Маргенштайн.

   - Я згоден навіть одружитися на ній. Звичайно, якщо її серденько ще не належить іншому?

   - Хлопці, ви нестерпні. - білявка скуйовдила волосся Армана. - Проте, я наполягаю на обіцяній екскурсії.

   - Так, ходімо зі мною. Серхіо взяв дівчину під руку та вивів з вітальні.

   - Не бешкетуйте там занадто - Арман залишився в кімнаті й наповнивши собі келих вмостився перед телевізором.

   - Вибач. Інколи витівки мого брата просто жахливі. - теплий голос тенісиста знову обволікав все тіло Лії. 

   - Все добре, не турбуйся. 

   Господар квартири, як і обіцяв провів своїй гості екскурсію. Помешкання виявилося не менш вишуканим та цікавим, ніж заміська резиденція кузенів де дівчина зустрічалася  з ними до цього. Двох рівнева квартира вміщала в собі чотири спальні з невеличкими, проте індивідуальними душовими кімнатами та гардеробними. Також в плані квартири було передбачено велику вітальню, кухню - студію, два балкони, що виходили на різні сторони та були переплановані в робочі кабінети. Присутні були також дві кладові кімнати та досить великий передпокій, що вміщував в собі шафу - купе для розміщення верхнього одягу і взуття. Робочі кабінети обох братів були дзеркальним відображенням не тільки у декоруванні та розміщені меблів, а навіть у виборі дизайну та кольорової гамми. Проте вони гармонічно поєднувалися між собою і не вибивалися із загального оформлення житлового приміщення. Це як можна краще підкреслювало той факт, що Серхіо та Арман ведуть різне життя, мають різні інтереси та захоплення, проте як можна краще доповнюють один одного.

   - Ось твоя кімната. - тенісист затримався в одній зі спальних кімнат. - Звичайно, це в тому випадку якщо вона тобі подобається?

   - Серхіо, кімната чудова. Дякую. 

   - Тоді я залишаю тебе на самоті. Постільна білизна чиста - кожні два дні сюди приходить хатня робітниця і допомагає нам з прибиранням. Звичайно ми з Арманом намагаємося підтримувати чистоту, проте не так часто маємо вільний час на цю справу. 

   - Я розумію. Не турбуйся про це.

   - Добре. В душовій чисті рушники та халат. Капці повинні віднайтися в гардеробній. Якщо щось буде потрібно - сміливо клич. 

   - Ще раз дякую. На добраніч.

   - Добраніч. Відсипайся і набирайся сил. День дійсно був досить навантажений подіями, як гарними, так і не дуже.

   - Гарних було набагато більше. - Олівія ніжним жестом торкнулася руки свого співрозмовника. - Я не знаю якби я справилася з усім цим без вас. Без тебе.

   - Але я є. І Арман також. Хоч би яким блазнем він не здавався, проте він перейнявся твоєю ситуацією і зробить все можливе, щоб тобі допомогти.

   Молодий чоловік тихо вийшов з кімнати та причинив за собою двері.

   Дівчина пройшлася по кімнаті ще раз оглядаючи її. Здавалося, що її квартира вдома була меншою за одні ці покої. Стримано- приглушений аквамариновий колір стін гармонічно контрастував з зеленими рослинами у вазонах на підвіконні та підлозі, а також бежевими меблями та іншими предметами, якими була задекорована дана кімната А ліжко на широких левиних ногах чорного кольору вигідно завершувало дану композицію. Лія лягла на ще застелену постіль. Її тіло поступово почало розм'якати, а напруга спадати. Дівчина чи не вперше за останні декілька годин заплющила очі й просто насолоджувалася тим, що з нею відбувається. Тому щоби підвестися і добратися до душу, під гарячі струмені води, які білявка так полюбляла перед сном, їй довелося докласти титанічних зусиль.