✴✴✴✴✴

 ✴✴✴✴✴

   -Ну. і як мені тепер виплутатися з цієї бісової дупи?! От підбив же хтось нечистий придбати саме це чортове намисто! Мало того, що воно позбавило мене нормального сну, так ще й намагається зруйнувати рештки більш-менш адекватного життя. А головне, навіть розказати нікому не можу, щоби в дурку не загриміти .Оливія занурилася в спогади. Останній місяць після тієї злополучної вечірки творилося щось,що знаходилося за гранями реальності. А тут ще й Серхіо-цей темноволосий демон в людському тілі, який не йшов з голови, придбання прикраси,доречі з його легкої руки...Все це  дуже нагадувало якийсь чудернацький сон.Чи то жахи, чи то фентезі.

   На горизонті починало світати, а це означало, що пора приводити себе до ладу після нічних пригод та хоча б спробувати виглядати як звичайна  студентка третьокурсниця на відпочинку.

   - Що ж, дівчинко, - заговорила в голос Олівія - Зрештою, ти все життя була пересічною мешканкою мегаполісу, тому поприкидатися ще трошки зовсім не важко. Достатньо надягти чарівну посмішку в парі з наївним поглядом великих оченят й запхати це трикляте намисто якомога далі, що б не повторилася та ситуація. Ніхто навіть не здогадається, що Олівія Маргеншайн трошки поїхала дахом. Зараз головне вивести ситуацію на чисту воду, знайти цю чортову Айшті, розібратися з тим хто причасний до зникнення подруги розквитатися з ворогом Міли. Бідолашна Міла, якби ж не ти...А взагалі, варто лиш прикінчити Варгана і все закінчиться! Надіюся, що все закінчиться…