Після того затишного вечора на даху з Алісою та сусідами я вперше за довгий час відчула, що ґрунт під ногами більше не хитається. Але університет залишався полем битви, і вже в понеділок мені випала ідеальна нагода показати справжню ціну всім «успіхам» моєї колишньої подруги.
Відкритий семінар із макроекономіки завжди був головним жахом усього потоку. Професор Яворський славився тим, що міг за дві хвилини розтерти в порох будь-кого, а його пари серед студентів пошепки називали «інквізицією». Він не терпів самовпевнених пустушок і вимагав залізобетонного розуміння економічних моделей.
Міллі вийшла перед аудиторією до проєктора з гордо піднятою головою.
На ній був вишуканий білосніжний брючний костюм, який виглядав підкреслено дорого та стильно. Вона граціозно встромила флешку в ноутбук, обдарувала викладача сяючою усмішкою й вивела на великий екран перший слайд своєї доповіді: «Аналіз інвестиційних ризиків та монетарної політики».
Аудиторія принишкла. Хлопці на перших рядах відверто заглядалися на її витончений образ, а дівчата заздрісно перешіптувалися. Міллі почала говорити. Її голос лився солодко, завчені фрази про макроекономічні показники бездоганно відскакували від зубів. Вона звикла грати роль ідеальної студентки та зірки курсу.
Але була одна суттєва деталь, про яку знала лише я.
Цю презентацію Міллі не робила сама. Вона похапцем замовила її за гроші у старшокурсників, бо я більше не виконувала роль її безкоштовного інтелектуального раба. А ті, хто клепає студентські роботи на замовлення за ніч до здачі, рідко переймаються логікою та глибиною аналізу.
Я сиділа на третьому ряду, спершись підборіддям на долоню й повільно крутячи в пальцях ручку. Моє вогняно-червоне волосся виразно вирізнялося серед аудиторії. Я уважно вслухалася в кожне її слово, чекаючи потрібної миті.
І на четвертому слайді Міллі припустилася фатальної помилки.
— ...таким чином, стрімке зниження ключової ставки Нацбанком неминуче призведе до повної стабілізації інфляційних процесів у довгостроковій перспективі, — самовпевнено підсумувала вона блок і клацнула пультом, перемикаючи графік.
Я повільно, спокійно підняла руку.
Професор Яворський, який до цього нудьгував над журналом оцінок, миттєво підвів важкий погляд з-під брів. Міллі теж помітила мій рух. Її відрепетирувана посмішка на частку секунди здригнулася, але вона швидко натягла маску поблажливої зверхності.
— У тебе є запитання, Олівіє? — солодко протягнула вона. — Тільки, будь ласка, по суті теми.
— Виключно по суті, — я підвелася зі свого місця, опустивши долоні на край парти. — Міллі, ти щойно впевнено заявила про стабілізацію інфляції через зниження облікової ставки. Але на твоєму ж власному слайді, взятому з минулорічного звіту, чітко видно зворотну залежність. Як ти поясниш вплив відкладеного попиту на цей процес в умовах дефіциту пропозиції?
В аудиторії запала мертва, дзвінка тиша.
Міллі судомно закліпала віями. Вона розгублено подивилася на свій графік, потім на мене, потім знову на екран. Я бачила, як крізь шар дорогого тонального крему на її щоках проступає паніка. Вона не знала цих термінів. Вона гадки не мала, що взагалі зображено на її слайдах.
— Ну... це ж очевидно, — вона нервово смикнула рукою темне каре, намагаючись знайти хоч якісь слова. — Відкладений попит... він просто відкладається, і тому... на графіку показані середні значення по ринку.
Хтось на задньому ряду голосно пирхнув.
— Середні значення чого саме? — спокійно натиснула я, підвищивши голос, щоб чула вся зала. — І яким боком сюди крива Філліпса, яку ти вліпила на другий слайд, якщо вона описує безробіття, а не інвестиційні ризики? Ти взагалі бодай раз відкривала цю роботу перед парою чи просто завантажила перший файл, який тобі скинули за гроші?
— Я... я сама все писала! — голос Міллі зірвався на роздратований вереск, і маска успішної відмінниці остаточно тріснула. Її обличчя налилося червоними плямами злості. — Ти просто навмисно валиш мене, бо заздриш моїм успіхам!
— Досить, — крижаний голос професора Яворського розрізав галас в аудиторії.
Він повільно зняв окуляри, поклав їх на журнал і з неприхованим розчаруванням подивився на Міллі:
— Студентка цілком справедливо вказала на вашу абсолютну некомпетентність. Ви не розумієте навіть базових економічних термінів власної доповіді. Ваша презентація — це набір безглуздих, суперечливих уривків. Заберіть флешку й сідайте. Це «незадовільно». На перездачу прийдете з письмовою роботою.
Міллі стояла біля викладацького столу, безпорадно хапаючи ротом повітря, а в її очах блищали справжні сльози дикого публічного приниження. Увесь курс на власні очі побачив, як її фальшивий образ розлетівся на дрібні друзки.
Вона так різко висмикнула флешку з роз'єму, що ледь не знесла викладацький ноутбук, схопила свої папери й майже бігом кинулася на своє місце, опустивши голову.
Коли вона проходила повз мій ряд, наші погляди перетнулися.
У її темних очах вирувала чиста, нещадна ненависть. Вона була готова розірвати мене на шматки прямо тут.
А я лише спокійно, холодно усміхнулася їй у відповідь і сіла на місце.
Сьогодні я вибила з-під її ніг головну опору — статус «зірки факультету». Але я бачила цей погляд і чудово розуміла: за такий публічний ляпас Міллі піде на все, аби знищити мене остаточно...