34.

Фіксую сигнал із текстом на вашій мові! А швидко вони справились думав займе більше декількох годин  

І що вони хочуть? 

Просять назватись та повідомити мету нашого візиту  

Ну скажи їм що ми мирні дослідники із далекого космосу, і не становим їм загрози 

Питають із наскільки далекого і чи прилетять до них інші 

Хмм.. а тут питання з підвохом, як мені здається! Ну скажи тоді що я вільний капітан і подорожую тільки зі своєю командою 

Вони накопичують енергію у центральному кораблі, думаю будуть стріляти 

Щити проб’ють? 

Навіть не подряпають! 

Ну то дай їм вистрілити і запусти на безпечну відстань подарунок від генерала під номером десять 

Десять мегатон, не надто багато? 

Достатньо! Думаю тоді переговори підуть м’якше  

Від вистрілу по нам, ми відчули тільки певні коливання під ногами і на цьому все закінчилось, а от від вибуху десяти мегатонної ядерної бомби на певній відстані, нас трусонуло знатно, 

Вони питають що нам потрібно від їх цивілізації, ресурси, пальне? Чи щось конкретне.. 

Скажи що нічого! І повтори що ми прості дослідники  

Вони кажуть що ми на таких не похожі 

Варрот, а я зможу з ними поговорити на пряму? 

Думаю так, тільки дайте доступ своїй нейромережі до мовного апарата вашого тіла і вона сама вимовлятиме за вас слова іншою мовою  

Тоді знайди у них на кораблі любий об’єкт що може передавати звук і зображення та починай трансляцію 

Кхм.. Вітаю вас, ми прийшли з миром! – Блін по дибільному звучить, і як хтось взагалі додумався до такої фрази? Через пару секунд перед монітором що видимо стояв десь в кутку з’явилось лице покрите густою рослинністю у вигляді шерсті, очі нагадували людські, ніс щось середнє між котом і людиною, рот простий із тонкими чорними губами.. 

Нейна: Ухти! Я бачила похожий вид у нашій частині галактики, можливо у них один предок? 

Як ви тут.. хто ви? – З повним нерозумінням ситуації промовила молода кішка і судячи по всьому самка! 

Я капітан Кор, а ви ким будите? – І я згадав що ця розумна підозріло нагадує мені репортера що брала в мене інтерв’ю на станції бі бі Хорт тільки очі в неї були іншими 

Я.. я.. я картограф, Зеймі! 

Що ж радий познайомитись місс Зеймі, а є хтось із командного складу, поряд з тобою? 

Емм.. зараз покличу капітана! 

Буду радий, дякую! Я зачекаю поки тут ви не проти? 

Д..д.. добре! – Дівчинка молода і від хвилювання часто запиналась і навіть з певним облегшенням вийшла з кадру   

Хто ви, і яким чином получили доступ до бортової карти зоряних систем? 

Я зараз приблизно в двох кілометрах перед вами на судні в яке ви недавно стріляли, пам’ятаєте? 

Прошу вибачення, обстановка дещо накалилась і я невірно оцінив ситуацію  

Що ж, я в свою чергу також прошу вибачення за агресивну демонстрацію сили, думаю це вже було лишнє, в замін же можу вам запропонувати технологію самозакриття варп вікон, ато я бачу що вам вона необхідна  

Варрот, скинь їм пакет, доступної самої примітивної технології у цьому напрямку, а дальше нехай самі вдосконалюють – звернувся я подумки до корабля 

Що це за технологія? – Капітан судна замітив що в його комп’ютер загружаються невідомі файли і хоч і боявся що це може бути вірус все ж розумів що нічого зробити не може   

Ну у вас ставались якійсь аварії чи нестандартні ситуації пов’язані із виходим чи входом в варп вимір? 

Трохи зам’явшись і засумнівавшись чи говорити здоровенний кошачий все ж вирішив говорити 

Раніше в 5%-10% ставались аварії що призводили до знищення корабля, зараз же завдяки правилам безпеки цей показник сягає 1%  

Ну це все одно багато не вважаєте? Кожен сотий виліт в гіпер просторі являється останнім! Ця технологія зможе вберегти бодай зони входу і виходу з гіпера, і вам не прийдеться ще декілька місяців летіти до планети чи з неї що б стрибнути кудись далі із безпечного місця! 

Звучить красиво, але з чого я маю вам вірити? 

А я вас що заставляю? Я прилетів подивитись що тут за цивілізація, мені достатньо того що я бачив, і можу летіти далі, якщо ви не бажаєте що б про вас знали то я не буду про вас доповідати для мене це нічого не змінить, но все ж вирішив зробити невеличкий подарунок що б вберегти левову частину розумних від аварій пов’язаних із недосконалістю двигунів, і чи використовувати її, діло ваше! 

Стійте! – Зупинив нас капітан кошак, думаючи що ми прямо зараз відлетимо 

Слухаю? 

Можливо ми можемо вас запросити на невелику бесіду про наші культури, і я вас запевняю всі непорозуміння в минулому, і вашій безпеці нічого не загрожуватиме! 

На ваш корабель? 

Боюсь тут замало місця для цього, бо ж з вами бажає зустрітись король нашого планетарного об’єднання 

Велика честь для мене! Тоді я не маю права відмовити, раз мене запрошує вінценосна особа 

Тоді маю честь запросити вас на орбіту Салматре, но боюсь мушу попросити вас залишити ваш корабель тут, задля безпеки нашого правителя і планети в цілому 

Гаразд! Но в такому випадку мене супроводжуватимуть дві особи, ви не проти?  

Це допустимо! 

Підлетіти я вирішив на флаєрі купленому мною, культурно відмовившись від поданого мені «таксі» зі сторони котів, планета сама  по собі з орбіти була дуже красивою багато зелені, дуже багато, майже вся планета була покрита рослинністю ні океанів, ні чогось на них подібного, но по істину велетенські річки поряд з якими амазонка це маленький гірський струмок і таких тут десятки, при наближенні зображення вдалось зрозуміти що на планеті здебільшого тропічний клімат і вся рослинність, це майже повністю один тропічний ліс за виключенням декількох зон де місцеві видимо добували копальні ресурси та побудували той самий космічний ліфт, жили вони доречі у будинках на деревах вирощених за допомогою заплітання гілок дерев і ліан у конструкції що інколи розтягались на десяток дерев, а якщо ще брати до уваги те що дерева тут були переважно за сотню метрів висотою, то це дійсно монументальні споруди! Вже заходячи на посадку мені відкрилась верхівка космічного ліфта, чи може космічна станція, ну скоріше так і є, ліфт для них був просто транспортним вузлом, а довкола його верхівки повним ходом велись роботи по зведенню космічної станції об’єм якої можна було окреслити і зараз в кілометрів п’ять не менше  

Вітаємо вас на орбіті нашої планети Салматре, великих лісів що витренували нашу расу! – В боксі де ще недавно, напевне велись роботи, нас зустрів котячий ростом мені по підборіддя в супроводі двох котів побільше з камуфляжом нагадуючим тигриний із Землі, но до Рекса та навіть до Говарда по розмірам вони трохи недотягували 

Вийшовши першим я оцінив повітря на смак і хоч датчики показували придатність кисню для дихання смак він мав дещо кисловатий! За мною вийшла Нейна, і Рекс при виді якого всі оточуючі дещо напружились  

Він слухняний не хвилюйтесь! Після одної історії він служить мені, і можу вас запевнити якщо його не дразнити то він досить таки мирний! – Похлопав я по пузі трьох метрову ящірку що стала в повний ріст 

Ну що, ведіть мене до свого правителя раз вже запросили! – Я вирішив трохи прискорити потік думок у трьох завислих створіннях що б перестали тупо витріщатись на Рекса і щось робили далі 

Ах так, так звичайно! Я Зікфрід Кілт довірена особа  правителя цієї зоряної системи, Кйна світлого, і прошу вас іти за мною! Я проведу до зали де вас очікує правитель 

  У залі де був король, ми перед собою побачили просто велику залу обставлену різними вазонами із рослинами, видимо з тієї самої планети, а по центру великий стіл із графіном води на ньому! Ніяких мені тронів із коронами чи чогось подібного, просто великий стіл із дерева твердих порід, та король що сидить за ним в оточенні шести двоногих та дворуких котячих із повністю чорним забарвленням шерсті, одяг доречі на них був, тільки часто або прозорий в деяких місцях або сітчастої структури що б ясно показував природнє забарвлення шерсті! Сам король був несильно іншим в плані зовнішнього виду, що правда мав густу рижу шевелюру зачесану на зад, чи то гриву? І невелику бороду що була просто дещо довшою шерстю на підборідді  

Що ж вітаю вас дорогі гості, і маю надію що певне непорозуміння на початку не зашкодить нашій дружбі! – Сам правитель підвівся що б привітати новоприбулих  

Нічого страшного, я і сам не знаю як би поступив, будь я на вашому місці 

Що ж тоді маю сміливість назвати наш невеликий конфлікт вичерпаним! Не назвете тоді мету вашого візиту, у нашу систему? 

По правді кажучи ми тут майже випадково і не думаю що ми тут надовго затримаємось  

І до якого роду належить ваша група?  

Я вас не зовсім зрозумів.. 

По правді кажучи я хотів би дізнатись хто являється вашим правителем і до чого може призвести знайомство наших цивілізацій 

Надомною немає правителя, я вільний капітан, вільного судна і не думаю що вам слід турбуватись по цьому поводу! – Після моїх слів до правителя підійшов Зікфрід і прошептав йому щось на вухо, ну як щось, він настільки голосно це прошептав що напевне ці слова призначались не йому, а нам 

Мій правителю якими б технологіями вони не володіли, вони все одно являються безрідними і їм би слідувало проявляти більше поваги у вашу сторону, а те що вони стоять перед вами на прямих ногах уже являється образою усієї раси Маутоканців! Якби на їх місці був хтось інший він би вже до кінця життя не вставав з колін! – В його погляді можна було ясно вирізнити зневагу направлену в наш бік 

Зікфріде вони не знайомі з нашим етикетом і від них не слід очікувати чогось подібного  

Нейна: Якщо ця обідрана кішка не вибачиться перед правителем колись однієї з наймогутніших рас цієї галактики я його хвіст вирву і зроблю собі з нього шарф як нагадування для всієї його раси.. – Нейну видимо його зневага в наш бік певним чином зачепила, і хоч контакту з нашою частиною галактики ці розумні не мають все ж треба буде їй нагадати в приватній обстановці що її язик ворог її  

Я: Нейна! Помовчи – Гаркнув я на неї щоб ще чого лишнього не бовкнула 

За декілька секунд обстановка дещо накалилась, охоронці короля нервово то втягували то випускали кігті і були готові в любий момент накинутись на нас, а його заступник після пари секунд нерозуміння ситуації все ж усвідомив що мала на увазі ельфійка і на підігнутих ногах зтушувався за спину короля і охоронців  

Кайн Світлий: Наскільки я зрозумів те що ви являєтесь правителем одних із багаточисленних розумних цієї галактики є секретом? Чи не так? 

Можна сказати і так.. 

Розумію.. Будь я на вашому місці напевне поступив би так само, раз це секрет можу вас запевнити що ніхто за межами цієї кімнати про це не дізнається 

Було б добре!  

Можливо тоді я можу вас запросити на трапезу? Так би мовити для більшого знайомства наших культур і можливої торгівлі між нашими цивілізаціями якщо ми зможемо щось запропонувати вам 

Трохи засумнівавшись чи варто взагалі з ними торгувати і відкривати їм доступ до більш розвинутих технологій, все ж вирішив погодитись, торгувати можна ж не тільки технологіями? І хто знає може щось зможуть запропонувати і вони  

Гаразд, но ненадовго, буду чесним в мене зараз досить мало часу і я готовий обговорити тільки мій наступний візит чи візит парламентарів у вашу зоряну систему для встановлення зв’язків  

По правителю було видно що він не дуже задоволений таким рішенням так як напевне хотів би сам у складі парламентарів відвідати «мої правління» но не буду ж я йому казати що як таких в мене їх немає, а складаються вони тільки з декількох десятків мільярдів розумних розкиданих майже по всій галактиці невеликими групами, но він все ж вирішив погодитись розуміючи ситуацію в якій опинився, і ба більше старався зберегти дружню манеру спілкування 

... 

Буквально як ми тільки сіли за стіл, з за дверей почали виходити десятки слуг закладаючи наш стіл різними блюдами, переважно з м’яса, після того як я по маленькому шматку деяких з блюд закинув собі під язик і нейромережа їх оцінила як придатні для вживання все ж насмілився більш відверто використовувати цю можливість надану моїй персоні, і почав помаленьку наїдатись блюдами що не були синтезовані із молекул  

Як ви дивитесь на показовий бій моїх охоронців що б трапеза відповідала давнім традиціям мисливства мого народу 

Не маю нічого проти! – Хоча я розумів що це швидше демонстрація сильних сторін його раси ніж збереження традицій но і за правду проти цього нічого не мав, і самому хотілось побачити на що здатні ці віддалено схожі на кошачих розумні!  

З за спини короля вийшли двоє чорношерстих охоронців, поклонившись один одному вони стали в бойові стійкі і буквально за секунду після цього їх силуети зникли, залишивши після себе тільки розмиту тінь їх чорного забарвлення, мені навіть довелось трохи влити мани розігнавши свою свідомість, що б встигати за їх без перебільшення боєм на над звуку, час від часу було чутно звукові удари від їх ударів що розрізали пазурами повітря, а рухи їх тіл наче порушували закони фізики, бій за долі секунди переміщувався з землі на стелю та стіни залишаючи на тих місцях глибокі вищерблення у з виду доволі твердому матер’ялі 

Мені здалось що вони занадто розійшлись у такому ніби простому двобої і видимо по всьому старались або нас вразити, або залякати що б ми розуміли, що в разі атаки на їх систему жертв буде багато! 

Я: Ней що скажеш про їх бій? – Запитав я пошепки на своїй мові, розуміючи що Рекс напевне і услідити за ними не може 

Доволі непогано, швидкість не спору вражає, но тільки це і є сильною стороною в їх стилі, но все одно, будь мій батько в живих він би сам всіх шістьох на лопатки поклав і пари секунд не пройшло б 

Я розумів що клан із золотих ельфів був найкращим в контактних боях но від її слів мені стало не пособі, ким же був її батько, і головне хто ті кому вони програли? Та чи не буде моя зустріч із ними останньою в моєму житті? І судячи з обставин які розвиваються довкола мене, я такий вар’янт не виключав..   
  мої роздуми перервала випадкова подія, хоче можливо і не дуже випадкова, від стрибка одного з охоронців від стіни з під його лапи вирвало кусок оздоблення стіни що наче куля зрикошетив у Рекса, я думав прийняти міри з використанням телекінезу, но замітив як Нейна простягнула руку по напряму польоту цього осколка стіни і практично не прикладаючи ніяких зусиль спіймала його та роздробила зжавши руку в кулак 

Кайн Світлий: Зупинити бій негайно! Прошу вибачення, мої охоронці трохи розійшлись в представленні новим гостям і не розрахували сили, звичайно вони будуть покарані за свою необачність  

Не бачу в цьому нічого поганого, но раз у вашого народу є певні традиції, можливо якщо мій боєць прийме в них участь це не образить культурні традиції вашого народу? – Ну якщо вони нас хочуть перевірити я надам їм таку можливість 

Звичайно ж ні, мої піддані будуть вважати за честь обмінятись досвідом бою із представниками інших рас 

Ней що скажеш? Не проти попробувати свої сили у спарингу з ними?  

Я тільки за! Хоч з усіма разом, правда місця тут мало, толком немає де розігнатись 

Кайн Світлий: Тоді можемо переміститись до одного з ангарів космічних суден 

... 

Я в Ней не сумнівався звичайно, но те що в розігріві проти двох вона їх покладе секунд за п’ять я не розраховував, добре що не вбила ненароком, однин з них буквально звисав із стелі проламавши собою незрозуміле покриття і заплутавшись у проводці, я вже починав думати що треба було Рекса виставляти, хоча і він не найкращий вар’янт, він може і повільніший но якщо б когось спіймав то напевне просто з’їв би, судячи по його нездоровому інтересі до цієї раси у вигляді постійно втягуючих ним слюнь  

Нейна: Може всі разом нападете? 

Я: Ней я думаю цього поки досить, я думаю що в майбутньому в тебе ще буде змога потренуватись із ними, звичайно після налагодження дипломатичних зв’язків! А зараз прошу у всіх присутніх вибачення но нам пора в дорогу, ато боюсь я можу своєю довгою відсутністю розхвилювати своїх підданих – Я злегка перебільшив маючи на увазі Говарда Чака та свій невеличкий завод по виробництву флаєрів 

Кайн Світлий: Що ж розумію! Правда мій підлеглий хоче вам припіднести один маленький подарунок, точніше вашій підданій 

З дверей вийшов заступник короля Зікфрід з невеличкою коробкою в руках, і спочатку направився до мене встав на одно коліно і почав вибачатись напевне по нормам їхнього етикету 

..Величний Корусе, я не відав вашої особи і осмілився вас образити, в яких би це обставинах не ставалось це є недопустимим для особи що представляє іншого правителя, тому я складаю з себе обов’язки і відправлюсь в самі глибини джунглів, жити так як наші предки, а ваші супутниці я хочу передати цю річ в знак вдячності за те що указала мені на мою недосконалість і необхідність розвитку мого скудного розуму 

Після чого він підійшов до Ней і передав їй коробочку та з дозволу короля покинув кімнату   

Кайн: А це мій подарунок вам в честь вашого візиту, та надіюсь подальшої дружби наших народів 

В кімнату зайшли декілька розумних що несли в руках чи лапах досить велику картину, десь два на два метри на якій були зображені глибини джунглів, і тільки придивившись детальніше там можна було розгледіти десятки пар очей, що створювало відчуття ніби на тебе дивляться самі глибини хащів безкрайніх лісів 

Мені трохи стало соромно так як я не врахував такого розвитку подій і що подарити королю я просто не знав, і швидко перебираючи різні вар’янти в голові з важкою бідою згадав що в мене при собі є пара кристалів мани, но не давати ж їх так? Хоч це і дорогоцінність королю все ж такий незавершений продукт не подаруєш  

Буду чесний з вами, я не був готовий до такого розвитку подій, но все ж в мене є дещо і для вас 

Я дістав з кишені один великий камінь мани формою трохи схожий на ідеальний куб і два менші що були одним у формі сфери, но розкололись рівно навпіл! Після секунди роздумів що з ними робити я подав сигнал в браслет скафандра для відрощення десятків тонких но міцних як сталь пагонів формуючи  кольцо із квадратним камнем  по центру та двома прилягаючими до нього з боків, і це ще не все, виконуючи ці маніпуляції я подумав чи працюватиме розламаний камінь як накопичувач мани, і хоч для короля це напевне нічого не змінить, мій інтерес все ж переміг і я постарався влити як можна більше з доступної мені мани в кристали щоб побачити канали каменю з яких витікає мана і з’єднати їх між двома розламаними кристалами, майже невидимими нитями і настільки цим захопився що найшов точки виходів каналів мани і з цілого каменя та «впаяв» його в загальний масив із трьох каменів, після чого протягнув весь жмут цієї «проводки» по внутрішньому діаметрі кольца для контакту з шкірою носителя, далі мені згадались слова Ней про особливі можливості ювелірки створеної магами ювелірами, і мені стало інтересно чи зможу я зробити щось подібне, тож я попробував задати параметри потоків мани з кристалів так щоб вони при надітому кільці циркулювали по всіх м’язах  таким чином підсилюючи їх 

Виріб який для мене чомусь почав трохи світитись чи напевне точніше сказати випромінював ману, я простягнув королю 

Ось правителю Кайне, думаю вам такий виріб прийдеться до душі! 

Кільце? І що з ним робити? – Злегка здивовано, но досить заінтересовано, і самим кільцем, і процесом його створення промовив король, і тут до мене дійшло що ніхто з присутніх не носив нічого подібного, у деяких з присутніх були тільки певні стержні що формою трохи нагадували кістки із різних металів, які вони вплітали в шерсть чи просто фіксували ними загривки чи дещо довшу шевелюро, я трохи розгубився, но все ж вирішив це приподати як особливість іншої культури 

Його одівають на палець, можете спробувати, там звідки я, часто носять подібного роду прикраси 

Король взяв в руку перстень розглядаючи та трохи сумніваючись но все ж вирішив надіти, і коли його спробував зупинити хтось з охоронців він все ж ствердно зупинив їх жестом, та з вигляду борячись із недовірою надів мій подарунок 

Кайн: Що зі мною?.. 

Охоронці переполошились і не знали що робити не розуміючи що відбувається но король їх заспокоїв  

Моє тіло стало настільки легшим наче я помолодшав років на тридцять! – Пом’явши руками і розглядаючи перстень король підійшов до шлюзу через який ми прийшли сюди, і він зі всього розмаху вдарив по нім, від чого майже пів метра металу що відгороджували ангар від коридору станції відлетіли з кріплень та ще з десяток метрів пролетіли по коридору та з гучним лязгом упали на землю 

Вираз обличчя всіх оточуючих говорив одно і не дуже культурне речення, но якщо перевести його на дипломатичну мову звучало воно так «Неймовірно, яка несподіванка» А сам король дивлячись на свої руки і видимо забувши що ми ще тут сказав декілька слів, після яких його супроводжуючим довелось нагадати правителю що він не один 

Ні.. ні це краще ніж помолодшати.. я.. я тепер.. так! Тепер то Желфой точно мій престол не оспорить..  

Мій правителю.. у вас гості! – Промовив королю невеличкий, пухлий та повністю білий кошак 

Ах так! Прошу вибачення за мою поведінку, і хочу висловити вам свою безмежну вдячність за настільки цінний подарунок, а якщо враховувати те що він створений руками могутнього правителя то це тільки піднімає його цінність для мене і всіх хто його бачитиме