32.

І знову пробудження у лікарському блоці оглянувши себе я побачив що на мині немає моєї броні і серця відповідно, і не встигши толком злякатись що мене все ж спіймали, замітив що я не прикутий до ліжка, а дизайн стін і стелі підозріло нагадує мені недавно знайомий космічний корабель, і відповідно я майже відразу подумки звернувся до нього  

Варрот, ти тут? 

Слухаю вас капітане 

Фуух.., це все ж ти! Де ми зараз? 

Прямуємо в рондомний сектор галактики в радіусі одного стрибка для замітання слідів як ви і рекомендували в такій ситуації 

То у нас все гаразд? 

Не враховуючи те що при розгоні в гіпер простір мені довелось збити з десяток легких перехоплювачів, сильно пошкодити невеличкий фрегат класу ластівка та те що за вашу голову встановлена нагорода в розмірі майже трильйона кредитів, ну ще так пару незначних аспектів як відірваний один з двигунів у мене та розгерметизація сорока відсотків корабля, то все гаразд 

Що!!??? 

Не хвилюйтесь вашої особистості ніхто не знає, так як я не подавав зворотного сигналу на станцію і трохи змінив колір обшивки при прориві на територію зоряної системи, і відповідно я рахуюсь невідомим піратським судном із невідомим капітаном, і тільки за інформацію про мене дають пару мільйонів кредитів, но як тільки ви дасте мені достатньо мани я відновлю свій першочерговий вид, і виявити як мене так і вас, стане в рази важче! 

Доречі про ману! Де цей паразит? 

Якщо хочете і надалі зберегти мою повагу у вашу сторону рекомендую більше не називати серце матері всіх древ «паразитом»  

Ну вибач! Но раз мені його дали значить я достойний цього.. напевне!? 

Без сумнівів, якщо воно опинилось у ваших руках і всі ваші кінцівки на місці, ви беззаперечно достойні цього, а ще від тепер я зобов’язаний називати вас, ваша величність! І повертаючись до першочергового запитання, серце матері всіх древ зараз в надійному місці в середині корабля і я живлю його остатками енергії яку ви мені виділили, тому прошу як можна швидше поповнити її запас 

Так стоп! Давай по порядку при чому тут ваша величність? 

Ви пройшли церемонію коронації правителя всіх ельфів,  рід якого привитиме наступні сто тисяч років всіма ельфами галактики, ви прийняли серце матері у своє тіло і пройшли його випробування 

Яке випробування? 

Перші троє суток серце матері витягує з носителя всю доступну йому ману, і якщо її достатньо воно зберігає свій золотистий колір, а кінчики з голубих стають зеленими що означає що цей розумний зможе допомогти прорости новій матері всіх древ.. 

А якщо ні? 

А якщо ні то серце поступово тьмяніє втрачаючи свій золотистий колір кінчики з голубих стають білими і якщо його не повернути в фонтан мани воно помре 

Та мене не це інтересує! Чхати я хотів як на титут так і на серце, що з носителем? 

Він беззаперечно в таких обставинах помирає так як серце не відпустить тіло носителя до кінця випробування чи до смерті тіла 

Ти... прибита, недорозвинута, примітивна, інвазивна, одностатева, гомофобна, безплідна, ящірка, то я через твою ¥○б@]=[у шишку міг копита скинути і навіть не знати про це? Та перевернись ти три рази в гробу! 

Капі.. е ваша величносте негайно припиніть ставитись з неповагою до мате.. 

Завали своє неіснуюче хлібало Варрот, інакше я як тебе так і то саме серце запущу у найблищу зірку, і там хоч заваліть одне одного своєю повагою, мене хтось питав чи я цього хочу? Мені хтось сказав що я можу підставити все людство, померти і навіть не здогадуючись про це 

.. Но... но... це велика честь... 

Чхав я на цю честь, чи ти не замітив що я іншого виду? Ти не замітив що я чисто по своїй фізіології не можу бути правителем для довговухих? В мене є інший народ, в мене є інша місія і в першу чергу я виконую її, а потім якщо мене попросять я допомагаю іншим видам, це закон еволюції це смисл виживання цивілізацій інакше тебе знищать, а тут мене підписали на незрозумілу хирню і ніхто навіть не додумався мені сказати, «а слухай тут коротше є вар’янт що ти швидше за все копита відкинеш навіть якщо все до цього пройде ідеально по плану, но зате якщо ти виживеш можеш стати правителем для майже вимерлої раси на наступні сто тисяч років! Круто чи не так?» 

Це був сарказм ваша величносте? 

Припини мене так називати! Чи тобі все з початку об’ясняти?  

Вибачте капітане, я чомусь не врахував ваші особисті мотиви і я можливо навіть частково розумію ваші страхи, народ моїх творців був багаточисленним і могутнім, можна сказати являвся на піку свого розвитку коли велика трагедія розділила його, і цього було мало що б зберегти цю могутність, та в кінці кінців він програв загрозі в іншім світі, і зараз знаходиться на межі повного знищення, ваш народ же являється не більше мошки перед лицем цієї загрози і любі дії мажуть стати фінальними для всієї вашої раси, тому прошу вибачення за свою невідповідну поведінку та затребування поваги до цінностей народу моїх творців коли я не проявив відповідної поваги до вас самих і вашого народу 

Проїхали, розберемось з цим якось потім! 

То ви не викинете серце матері разом зі мною на найблищу зірку? 

Ні! Не хвилюйся, я трохи перебільшив на емоціях, це похоже на те що разом з маною до мене повертаються всі емоції які я не міг відчувати під час втечі з планети  

Тоді я можу вас попросити не покидати народ моїх творців, і якщо ви будете впевнені в безпеці свого народу то зможете хоча б трохи допомогти і моєму народові? 

Гаразд, вибач що нагрубив! Я зроблю все що зможу! 

Тоді я можу все ж називати вас ваша величносте? 

Давай краще як раніше.. 

Слухаюсь капітане,  

Виведи мені статус по кораблю, хочу оцінити пошкодження і так в польоті часу ще трохи є 

Виконую.. 

Нехило так порвало Варрота, я чим довше роздивлявся пошкоджені сектори та механізми корабля тим більше дивувався що він взагалі ще летить, куча пробоїн відсутні частини корпусу, вирваний з корінням один з трьох маршових двигунів (чи маневрових коли Варрот був трьохсот метровим) система життєзабезпечення наладом дихала, каламбур блін, гравітація працювала  тільки на половину.. коротше жах, стан в нього був ще гіршим ніж тоді коли я його забрав у мусорщиків 

Як ти ще летиш? На тобі живого місця немає! 

Це доставляє немало труднощів но враховуючи яка задача зараз на мене покладена я зобов’язаний вижити і продовжувати летіти 

Довго я у відключці пробув? 

Дев’ять днів капітане 

І дійсно сили до мене все ж повернулись, не всі, но відчував я себе набагато краще 

Гаразд, показуй безпечний маршрут на мостик поділюсь з тобою трохи маною 

Мостик не функціональний пробоїна в корпусі для того що б її залатати мені було потрібно потрати досить велику кількість мани, а враховуючи ваш стан я не міг так ризикувати 

А Рекс..? Нейна.. ?

Вони цілі зараз знаходяться в каютах та відпочивають, в момент попадання ви всі знаходились у вантажному відділенні, видимо нападавші намагались вивести з ладу командний склад корабля задля запобігання виходу в гіпер, но на щастя мені з вашого дозволу не була потрібна команда для прийняття такого рішення 

Добре! І як мені тоді тебе заправити? 

Ось! Це буде довше но ефективність не втратиться! – З стіни виїхала панель на якій прорізався відпечаток моєї руки..

... 

Деймор Сіберо на своєму особистому кораблі десь на просторах галактики 

Могутній маг спішив по коридорах свого трьох кілометрового лінкора класу тигр, де базувався на даний момент корпус Цербера, до кімнати варп зв'язку де зараз може вирішитись не просто його кар'єра, а і життя в цілому! Викликав його сам імператор Лакастій і він знав чому, він несправився з поставленою йому задачою і ще й мало того, можливо упустив важливу й небезпечну ціль, не тільки для імператора, а  для всього об'єднання сімки в цілому 

Слухаю вас імператорська величносте! – Перед ним сиділо створіння того ж виду що і він, в блискуче чорних одежах, важке поєднання кольорів і величності, но мільйони інкрустованих наче пісчинок чорних каменів мани справлялись, і створювали враження ніби стоїш перед самим безмежним буттям всесвіту, і в величності того на кому була ця одежа ніхто не сумнівався 

Чув про твій прокол! – Перейшов відразу до суті імператор з деяким відстороненням розглядаючи новий перстень, в якому був інкрустований недавно знайдений кристал мани за насиченість якого простий маг міг би душу продати  

Так імператоре я вас підвів, і не зміг дістати серце ента 

Ти знаєш що ця річ не так і важлива мені! 

Так імператоре! 

Це було не запитання, і не перебивай мене! 

Деймор мовчки склонив голову чекаючи що скаже йому його правитель 

Но до мене також доходило, що був деякий незваний гість що вам помішав, це правда? 

Так імператоре! 

Що мені розкажеш про нього? 

Він був одітий у броню королівського роду ельфів.. 

Ти впевнений в цьому? 

Впевнений мій імператоре! 

Хто був в середині, ти бачив? Говорив з ним? Можеш підтвердити що це хтось з роду ельфів? 

Ні не бачив, ми навіть не зустрічались лицем в лице! Но його захищав хранитель і його потік мани... – Трохи зам’явся Деймор 

Говори!!! - Підняв голос імператор 

Його потік мани не слабший ніж ваш імператоре, а можливо й сильніший, но він був для мене неймовірно хаотичним і непередбачуваним  

І ти його упустив! 

Так імператоре! 

Невже твоя інтуїція почала тебе підводити? Можливо тобі пора вже на пенсію! 

Перед початком місії я подавав запит на вдвоє більшу кількість мисливців та подав рекомендацію про бажане надання в моє тимчасове командування бодай одного мага з першої гвардії магів! – Трохи спішно заговорив командувач розуміючи що під словом «пенсія» імператор ніяк не мав на увазі будиночок на віддаленій планеті із прекрасним кліматом 

І в чому була причина що ти не взяв ці ресурси? 

Мені відмовили повважавши що для виконання цієї місії мені вистачить і половини тих мисливців що були у моєму розпорядженні, а те що я затребував порахували самовільним зміцненням статусу і сили військ підпорядкованих мені.. 

Приведіть мені відповідального за забезпечення ресурсами Деймора Сіберо – Повернувшись у сторону сказав імператор комусь за кадром 

А ти Деймор, повиси на лінії, зараз ми до тебе повернемось 

Слухаюсь імператоре!  

За пару хвилин перед ногами імператора впало ще живе тіло якогось розумного 

Деймор Сіберо! Щось каже тобі це ім’я? – Запитав у нього імператор 

Ттттт.. Тттак.. 

Іі? 

Яяяя.. ві.. ві.. відпоовідаю за його забезпечення.. 

Хммм?!! А мені здається що ти можеш бути ворожим засланцем в ряди моїх військ і проводиш диверсії – Дуже спокійно говорив правитель 

Яя.. я ніііколи ваша веллл.. 

За один момент тіло розумного в якому ще билось життя перетворилось у розплющену кляксу, і що б відірвати її з підлоги прийдеться вирізати шматок підлоги разом із ним 

Сіберо від тепер у тебе необмежені ресурси! Знайди цього розумного і приведи його до мене, цілим або по частинах! Завдання зрозуміле? 

Так імператоре! 

Що буде якщо ти і на цей раз підведеш мене зрозуміло? – Злегка скосив погляд правитель на нічим ненагадуючий недавно розумний організм 

Так імператоре 

*Зображення імператора згасло* 

... 

Після короткого відпочинку і поїдання протеїнового коктейлю із синтезатора, так як мій шлунок не просто вимагав їжі, а кричав всіма піснями китів сигналізуючи що в ньому навіть миші повішеної немає, я відправився перевірити як там моя маленька команда, но як Рекс так і Нейна замітили початок метаморфоз з відновленням Варрота і вони вже вибігли на коридор мені назустріч, і одна річ навіть мене трохи ввела в ступор  

Рекс: Вітаю вас з пробудженням містере Корус 

Хто? Аа можеш і далі мене називати просто містер Кор чи капітан Кор – Привик я вже якось до цього звернення на планеті,  

Нейна: Рада вас бачити в свідомості ваша величносте! – Впавши на одне коліно і прижавши руку до серця вимовила ельфійка 

Еее..? З Варротом я так зрозумів, ти вже встигла познайомитись!? 

Так ваша величносте, і він роз’яснив мені всю вашу цінність і теперішній статус, для всіх ельфів і їх родів 

Ней, давай без цього, звертайся до мене як раніше, і поводься зі мною також як раніше 

Я не можу дозволити собі такої неповаги у вашу сторону мій.. 

Ти мене чуєш? Я взагаліто навіть не ельф! І не можу бути твоїм правителем  

Це немає значення! Тільки той хто достойний може стати правителем, і ви як ніхто достойні цього  

Блін як же з тобою важко..! Гаразд, раз так то я наказую тобі, вести себе зі мною так як ніби я ніколи неставав ніяким правителем, ніби я не проходив ніяких випробувань, і ніби я ніякий не достойний чого б там небуть! 

Но.. но.. ваша.. 

І без ніяких «но» тут, чи ти не розумієш що наражаєш мене на небезпеку такою поведінкою 

Но тоді можливо поки ми наодинці.. 

Я сказав без ніяких «но»  

Добре! – Надула щоки і підвелась ельфійка з колін, блін і на що тут дутись? Її ж попросили просто вести себе зі мною як раніше, чи я чогось не розумію? Коротше одним словом «жінки» 

Ти як Рекс? Чув у нас були певні проблеми після того як я відключився! 

На нас напала поліція станції разом із невідомим кораблем який взявся ніби нізвідки на орбіті планети, но ваш корабель вчасно нас підібрав ще й немало шуму підняв почавши шмаляти у все що до нас наближалось.. 

Досить дивна поведінка для Варрота 

І я так подумав, коли я його викликав він навіть якось в’яло реагував, як він казав пізніше, для запобігання виявлення системами спостереження, і ще казав, що без вашої команди навіть з місця не зійде 

І що його заставило? 

Ось ця казявка.. – Рекс показав одною з рук на Нейну 

Нейна – ти давно по зубах не получав, ящір переросток? 

..вона коротше влізла перед мене до систем зв’язку і закричала що на вас серце енда і ви зараз без свідомості, так після цього корабель перед нами з короткого варп стрибка вискочив, і почав тотальне винищення всього що рухалось біля нас на сто кілометрів кругом, я подумав що в нього якісь системи накрились і він типу з глузду зїхав, навіть протаранив той самий корабель що взявся нізвідки, на повній швидкості.. 

То получається він сам винен у більшості своїх пошкоджень? А я його ще жалів, думав що дісталось йому через мене 

Варрот: В мене не було виходу, якщо б я цього не зробив він би перший захопив ваш флаєр, а дістати вас з його трюму я не міг, як бачите рук в мене немає! 

Та гаразд, жартую я! Знаю що ти слухаєш, я вдячний тобі за порятунок мого заду від неминучої смерті і «заодно» серця матері всі древ 

Варрот: Я вважаю що сарказм тут недоречний, мені було достатньо почути що ви без свідомості для прийняття рішення про ваш порятунок 

Так, так звичайно! – Саркастично засміявся я в нікуди  

Нейна: Доречі куди ми летимо?  

В нікуди! Замітаєм сліди, треба буде пару стрибків зробити для того що б нас не виявили, заодно і Варрот підлатається, тож місяць чи півтора там треба буде чимось займатись на кораблі щоб від нудьги не померти