5.

От я і дома.. прорвались слова з легкою усмішкою коли я стояв перед воротами свого гаража, на диво поїзди працюють, і добрався я досить швидко, а в поїзді я собі навіть купив газету, блін га зе ту , я думав що це вже пережиток минулого но в умовах непрацюючого звязку ми трохи відкотились назад в інформаційних технологіях

 І як я прочитав, спутниковий інтернет все ще працював но це була привілегія вищих слоїв суспільства

 І тут блін вони вже перші ще не встиг кінець світу початись чи закінчитись, а вони вже перші!

 І як виявилось за останні декілька місяців майже по всій планеті пройшлась хвиля бунтів, за свободу планети і були спроби збройних сутичок, у нас як вони себе назвали Армія Вільної Планети (АВП) навіть змогли захопити аеропорт із кількома шатлами но злетіти ніхто так і не зміг, і їх просто розстріляли з орбіти, частина розбіглась і сховалась під землю, по старих шахтах, ядерних бункерах і воєнних базах, та глибоких печерах..

 до остатніх я видимо збираюсь в гості

..а інша частина або загинула при орбітальному бомбардуванню або ж їх затримали і відправили на шахти, без права повернення на землю! 

Правління в країнах як такого просто не було, були намісники поставлені нашими «друзями» з орбіти, які старались втримати економіку від колапсу..

хоча цей колапс вже давно стався, тільки людям про це забули сказати! Як квиток на поїзд може коштувати десять тисяч гривень а газета півтори, одним мені повезло що у касира на жд була недонейромережа і я зміг йому заплатити кредитами, і квиток обійшовся мені в п’ять кредитів, а газета в один! Правда я думав що в нього очі з орбіт повипадають коли я запитав чи зможу заплатити загально-галактичними кредитами но це не важливо, пора перевірити як там моя халупа 

В середі мене на диво все чекало рівно так як я і залишив побитий купер який я обіцяв зробити ще до того як нас захопили інопланетяни дванадцяти метровий семидесяти-двох тонний екзоскелет,  так як роботом його назвати можна було з натяжкою, бо керувався він із середини по принципу піднімаєш руку ти в середині, піднімає і він, а за майже вісім років роботи над ним я його встиг практично завершити, надіявся що як закінчу то зможу представити його воєнним і розбагатіти, як не як я в нього всю душу вкладав залишилось тільки джерело енергії йому придумати, но на цьому я і застопорився, дуже прожерлива машинка получилась їла майже мегават току в годину, ну а що я хотів!? Запхати в нього гідро м’язи на серво приводах по принципу людьських і навісивши броню власної розробки, якою я правда гордився найбільше, і думав що як що не получиться із цілим проектом то продам бодай її технологію, і на життя має вистачити, так получилось що якщо виливати мякі метали в барокамері під надвисоким тиском і з високим вмістом вуглецю в повітрі, після чого закувати получившийся лист в високоякісну сталь з обох сторін, получається, як назвав її я вібро-сталь, яка при любій дії на неї починала вібрувати із вдвоє сильнішою силою ніж було прикладено до неї! По ній і з танка на полігоні в якості цілі стріляли і фугас скидали на неї, а на ній ні подряпити, но відповідно в неї був великий мінус, вага! Зі всієї ваги цієї машинки три п’яті забирала на себе якраз броня і по сумісництву частково вона виконувала роль додаткового зовнішнього корпусу, що б рама під його вагою не зложилась!

Зробивши крок в середину я наступив на невеличкий конверт, розкривши його моїм очам відкрився текст старого "друга" чи краще сказати потійного клієнта!

Здоров Коль, я знаю що ти попав в першу групу відправки на астероїди, так от, зі своєю дівчиною я розійшовся і я йду в другу групу відправки на роботи над орбітальною станцією, купер можеш залишити собі, мені він вже не потрібен, документи знайдеш всередині конверта, щасливо Калян, може ще колись зустрінемось!  

Ну не скажу що я не радий подарунку, то таке, колеса в мене якісь були, глушак сам зварю, бемпер? Так можна і без нього їздити перший час, но блін, він же розовий! Я що тепер як сама гаряча ципа на районі буду? Но радує бодай те що тепер є на чому до гіпсових печер добратись 

... 

Я думав що як прийду до дому зразу почну над Апостолом працювати ( це я так свій проект назвав, бо в перспективі люба зустріч із ним ворога мала організувати їх зустріч із апостолом Петром ) стільки ідей появилось із вивченням баз знань інопланетян, но більше трьох годин на ногах я не переносив фізично і приходилось присідати а то і взагалі лягати, і я вирішив що треба поставити на колеса це розове чудо в пір’ях, і так салон був в пір’ї і стразах, блін мене від тої жопи кита так рвати не тягнуло як від цього поносу єдинорога, но розбиратись з салоном не було часу, я хотів як можна швидше з’їздити зустрітись з тими самими «АВП» ато ходити і щось робити я не міг, а язиком щолкати то не цеглу носити, дивись і до гравітації приспособлюсь поки повернусь, хотя точніше як що повернусь! 

... 

Їздити в умовах пост-апокаліпсису нехай і не настільки руйнівного як в фільмах но все ж це він і був, на розовій гламурній машинці, смертеподібно, мені тільки великих розових окулярів від сонця в сердечко не вистачало і замість ричага перемикання передач здоровенного дилдо, но благо це був автомат, а то боюсь як би це була механіка я б і такий девайс зустрів в салоні, тому я старався ніде не зупинятись і їхати прямо до гіпсових печер, пам’ятаю як колись з батьками їздив туди на екскурсію, хороші були часи, ех би повернути їх, так стоп гнати від себе ностальгію як можна далі, а то це перший признак перетворення в жирну, ліниву, безініціативну жопу!

Близько до головного входу в печери я підїжати я не став, там як і очікувалось була досить велика група бойових роботів подібних яким я зустрічав в столиці і на додачу невеликий глайдер із групою розумних в бойових скафандрах що сиділа поряд  під якимось незрозумілим тентом 

Так по логіці біля інших входів в гіпсові печери думаю такі ж самі  групи, і як мені попасти в середину? Підійти до них помахати ручкою як старим друзям і просто зайти, понадіявшись що поки вони роздупляться я вже буду далеко? Ні брєд роботи мене в квашену капусту змісять ще до того як я до них на 50 метрів підійду!  
  Думай башка, ти не тільки для того що б кашу в тебе їсти! Так стоп, як утворились гіпсові печери? Правильно вимиванням солоною водою, принаймі нам так на екскурсії казали, плюс у «АВП» десь повинен бути вихід який імперці не взяли під контроль, і де він може бути? Правильно в морі! 

... 

Я вже другий день плаваю біля скель з маскою вишукуючи імовірні входи в гіпсовий масив печер, но нічого так і не знайшов, крім одної кисневої кишені, треба або йти на більшу глибину, або ж можливо шукати замасковані входи, могли ж вони вхід замаскувати? Звичайно могли! Я сам би так зробив у першу чергу! 

І що робити? Шукати далі? Так мені здається я вже кожен сантиметр підводного простору обстежив вздовж скель, а результату нуль 

Я вже подумав іти шукати де це можна «позичити» акваланг так як грошей у мене не було, хоча наше правління обіцяло що у нас будуть хороші виплати по поверненню на землю, в гривнях розуміється, но не працювали ні банки, ні інші адмін-будівлі, я вже не кажу про правління в цілому, це виглядало швидше великою пародією ніж нормальним управлінням країни, хоча люди створіння приспособливі, і за чотири місяці відколи нас колонізували, села знову ожили, а в морі процвітав риболовний промисел, великі фірми з утримання рогатого скоту, свиней і курей, закрились через колапс економіки, а свійських тварин розібрали люди що переїхали в села, і на полях можна було побачити великі стада корів що випасали люди на тільки тільки прорісшій траві, чесно від апокаліпсису я чекав більшого! Но гріх жалітись, в країнах Азії наприклад зараз вирував сильний голод, спалахи дифтерії, тифу і багато маловідомих хворіб що пов’язанні із великим скупченням людей і антисанітарією, а нашим колонізаторам ніби побоку що там коїться, вони просто відправили роботів  на патрулювання кордонів, а тих кому все ж таки вдавалось прорватись розстрілювали з орбіти чи глайдерів які періодично також облітали територію, а наш народ як здавна вважалось виявився працьовитим і доволі вміло справлявся із новими труднощами, но і населення в нас не було настільки багато що б були проблеми з розміщенням чи провізією, обмінний ринок працював і міг вдало прогодувати все наше населення, вдавалось навіть іншим країнам допомагати в міру можливостей, і завдяки тому що в нас було відносно все спокійно, космопорт прибульці вирішили будувати на півострові попередньо виселивши всіх мешканців на велику землю, (блін Дежавю якесь) і зараз крім робочих які трудились над зведенням космопорту людей там не було, тільки інопланетяни, навіть місто почали зводити під свої потреби, що не дивно також руками людей і роботів 

Від розміреного плавання в солоній воді мене відірвало те що мене щось схопило за ноги і потягнуло на глибину з такою швидкістю що я навіть оговтатись не вспів, і почавши брикатись як навіжений  бик на пасовищі я вже відчував як в мене знову розболілась голова і очі потихеньку почали наливатись кров’ю, но паніка швидко змінилась розумінням, коли мені в рот вставили маску акваланга і я побачив групу з трьох людей в костюмах для підводного плавання, 

Після того як ця невеличка група впевнилась що я заспокоївся і розумію що коїться кругом, вони мені показали знак що б я плив за ними! На доволі великій глибині я побачив затоплений корабель в середину якого ми і заплили, останній з аквалангістів закрив за нами шлюз і вода почала сходити 

Ти хто? 

Ну останнім часом мене всі чомусь кличуть Крокозяброю 

Для чого маячиш цілий день біля скель? 

Ну я так розумію вас шукаю! Напевне!? 

Нас це кого? 

«АВП» чи ви до них не відноситесь? 

Можливо! Для чого ти шукаєш «АВП»?  

В мене є важлива інформація, якою я зможу допомогти вам, а ви мені!  

Ми ще не підтвердили що ми це «АВП»! Но раз маєш інформацію, то кажи ми передамо!  

Я повинен цю інформацію повідомити тільки вашому головному, того що від неї може залежати свобода нашої планети 

Ти чіпірований! В тебе шрам на потилиці, так що говори зараз або можеш плисти на поверхню сам, якщо допливеш 

Ухмильнувся бухай із явно воєнною витримкою, морська піхота чи спецназ, точно не знаю но сам проти трьох професійних воєнних я хіба їм тільки на розминку годжусь, і що їм сказати чи як їх переконати що я не такий я не знав, но в мене була ще одна ідея, і чи зпрацює я не знав 

Я не такий як інші! І саме тому в мене є ця цінна інформація, і стосовно тих самих чіпів також, а того що в мене в голові можете не боятись, він не відслідковується 

Звичайно ти не такий як інші, і ми також! Ти що не бачиш? Я он ельф, Тоні гремлін, а Бак принцеса рапунцель! Тоні відкривай шлюз це якийсь чокнутий, можливо йому мозок промили що б до нас привів імперців! 

Тут я постарався підігнати злість як в той момент на астероїді, хоча і старатись сильно мені було не потрібно, вони вже починали мене дійсно бісити своєю зверхністю, а потім я старався а ку ра тно припідняти їх в повітря силою думки відразу голова розболілась на стільки що враження було таке ніби мозок збирає речі і от от вийде на свіже повітря погуляти, а система аочала на мене гарчати 

*Увага зафіксовано використання мани* 

*Попередження до повного усунення всіх наслідків попереднього використання мани потрібно було ще не менше 14 ти днів, ваші дії викликали додаткові пошкодження нервових закінчень, негайно припиніть інакше це загрожуватиме вашому життю* 

Ну акуратно в мене не вийшло, треба було хоча б трохи попрактикуватись! Але коли? Я ж ще з попереднього разу хворий на голову!  

Від прикладеної сили до цих трьох перекачаних спец-призначенців їх підкинуло до стелі з такою силою що я почав переживати чи не вбив я їх, но благо все на диво обійшлось напевне давалась в знаки їх підготовка, і їх командир, я так зрозумів це він до мене говорив, і Бак підіймались з землі із повним не розумінням того що сталось, а Тоні я походу вирубав нечайно!