Глава 4 (IV)

Маджид. О, Всевишній, ця жінка доведе мене до страти своїм характером! Питаєте про кого це я? Про Ларису! Про кого ж іще! Перекладачка, немов сказилася! Живе по своїм правилам, одягається як їй заманеться, навіть їсть не те що ми! Спеціально для себе у кухарів на кухні замовляє прості страви, і як вона взагалі їх може їсти? Я гадав, що наші королівські страви, які не снились простим людям, припадут до душі Ханим, а вийшло все навпаки! Ларисі, бачте соромно їсти розкішні страви, в той час коли слуги їдять звичайну їжу. Я ніяк не могу придумати, як змусити Ларису, стати такою, як наші туранскі жінки! Як приборкати цю неприборкану бабу!? Як пояснити їй, що своїм характером і “вільними” вчинками, вона робить тільки гірше собі і навколишнім людям!? За порадою до Валіде, не звертаюся, у тітки й так без мене своїх проблем вистачає. З появою Лариси, ледь не кожна гаремна наложниця почала брати приклад з перекладачки, мовляв: “Якщо їй дозволено бути такою сміливою, то чому ми не можемо наслідувати її приклад?”. Довелося занадто “сміливих” прибрати з гарему, після їх продажі в мейхану, посестри швидко притихли, зрозуміли, що сміливість не доведе їх до добра. Я довго роздумував на питання: “Як перевиховати Ларису?”. З цим мені допоміг Атмаджа, як завжди в його голові виникла чудова ідея

-Повелителю, що якщо Ларису Ханим, привести в таке місце, де вона на власні очі побачить як повинна поводитись справжня туранська жінка, це її змусить наслідувати їх приклад! -трохи помовчавши, слуга радісно вигукнув -Згадав! На днях, Емір з сусіднього міста, влаштовує банкет, торжество на честь весілля своєї чи то доньки, чи то онуки, не пам'ятаю точно. Там обов'язково зберуться всі знатні люди: Еміри, Паши. І всі будуть зі своїми дружинами. Якщо не помиляюсь, вас також було запрошено на торжество. Так ось візьміть з собою Ханим, нехай на місці подивиться в чому ходять туранські жінки, як вони себе ведуть в присутності інших людей, особливо з чоловіками. Я впевнений, на Ханим це подіє!

Над словами слуги я задумався. Ай дійсно, чому б не взяти Ларису на це торжество? До сих пір, Басура завжди мене супроводжувала, на правах Старшої дружини, та й тому що Хаяла і Шахназ не годяться на цю роль. Шахназ надто вразлива і сором'язлива, а Хаяла місцями буває неконтрольованою, якщо її зачепити “неправильним” словом, розсердиться не на жарт. Басура не ліпша за своїх “сестер”, втім, вона принаймні знає коли мовчати, а коли говорити. Все, рішено! Лариса, повинна на власні очі побачити справжнє життя кожної туранської жінки, тоді вона відкине свій неприборканий характер, і стане такою як інші! Та перш, ніж брати Ханим з собою, її потрібно підготовити до цього. Хамід Ефенті, як ніхто інший знає правила поведінки на масштабних торжествах. Він і займеться підготовкою Ханим для виходу в світ

Десятий день. Лариса. На восьмий день, до мене в гості завітав Хамід Ефенді, потішив “чудовою” новиною! Емір з сусіднього міста запросив Маджида на торжество, на честь одруження своєї родички. Хто саме виходить заміж: доньки чи онука, Ефенді точно не сказав, бо й сам цього не знав. Та суть новини полягала не в самому весіллі, а в тому що я повинна буду супровождувати Маджида, в ролі його “Дружини”! Іншими словами, я без свого відому попросту займу місце Басури, безсмінної партнерши Маджида в супроводі. Ох, і “втішиться” же Старша Емірша, коли почує про це! Яка буде реакція брюнетки?

-Чому Емір Маджид, вирішив мене взяти з собою, замість Емірши Басури? -запитала в Ефенді, після почутої “прекрасної” новини

-Емір Маджид, забажав показати вам як в нас відмічаються торжества. Вам буде цікаво

Хмикнула -Ха, знайшов чим мене здивувати! Я за роки працювання в Консульстві, стільки фуршетів відвідала, мене там нічим не здивуєш. Що такого незвичного я там можу побачити? Тим паче, як мені себе там представляти? “Добрий день, я Ханим Лариса, полюбовниця Еміра Маджида!” -сарказм я доповнила театральний кніксен -Та мене там засміють! -розвела руками -Ні, я відмовляюся туди йти! Нехай йде Басура!

Хамід скрутно похитав головою -Ханим, так діло не піде. Ви не можете відмовитись. Це прямий наказ Еміра, до якого ви повинні поставитись зі всією пошаною. А мій обов'язок вас до цього підготувати. Ви ж не хочете осоромити Династію Сардар? -на такий відвертий аргумент, в мене не знайшлося відповіді -Звісно що не хочете, по очам це бачу

Он ти як заговорив, гад бородатий! Отже, від моєї поведінки залежить подальша репутацію Династії! Діватись нікуди, доведеться знову терпіти Ефенді. Подальші два дня, Хамід, взявся за мене міцно. Почав дресирувати капітально, не гірше ніж кінолог собаку. За два дня посилених уроків, я не без допомоги Хаміда, згадала як виглядають столові прибори, і як ними користуватися. Щоправда, я це ніколи не забувала, просто вирішила освіжити свою память. Повторення вивченого ніколи не буває зайвим. Окрім “як користуватися приборами”, я навчилася “правильно” ходити, рухатись. Виявляється моя ходьба до цього, була геть неправильною! Бо, я за словами Хаміда: “Виляєте свою попою як мейханська дівка!”, ці слова мене вбили, цікаво, звідки Ефенді знає як саме вони виляють? Схоже, всьому у нього є неабиякий досвід. І це у чоловіка, котрий несумнівно є ровесником Мехмета? Окрім цього, я також навчилася правильно підтримувати розмову, і вчасно закривати свій милий ротик, якщо комусь моя розмова буде неприйнятною. Чим більше я слухала Хаміда, тим більше розуміла: Торжества в Турані, це щось зовсім інше, анітрохи не подібні на фуршети, на яких я встигла побувати. Чим відрізняється Торжество від Фуршета? Пояснюю: На фуршетах тобі ніхто не закриває рот, не наряджають в паранджу, і багато чого іншого. До чого тут паранджа? Хамід, мене вкотре “потішив”. Сказав що замість сукні в яких тут зазвичай носять Емірши, мені доведеться одягнути на вибір: Паранджу, Джільбаб, Абайю. Три різних види жіночої сукні, якщо їх так можна назвати. Та якщо бути відвертою, то під слово “сукня” лише Абайя підходить. За порадою Хаміда, я повинна одягнути Паранджу, тобто, я повинна цілий день ходити в мішку з сіточкою на очах? Ні, звільність мене від цієї “красоти”. Що ж, над питанням “Що одягнути”, я ще подумаю наодинці. Головне правило поведінки зі слів Ефенді: “Не дозволяйте собі надовго затримувати свій погляд на стороннього чоловіка, навіть на Еміра Маджида, довго не дивіться!”, тобто іншими словами, я всього лише на секунду повинна затримати свій погляд на будь якого чоловіка, а затім тупо дивитись в підлогу. Ох, чую, мені там буде важко. Маджид, це навмисно робить! Таким чином, він хоче, щоб я стала подібною на його Емірш! Хоче, щоб я на подивилася в очі реальності! Мовляв “Другої такої сміливої як я, по цілому Турані більше немає!”. Так ось, за ці два дні, Хамід, навчив мене буквально всьому, чому вчать дівчат знатних сімей з дитинства. Дещо з його уроків я вже знала, вивчила за роки праці в Консульстві, дещо для мене було новинкою. На одному з останніх уроків, Ефенді, мене навіть похвалив, чого він до сих пір ні разу не робив, тільки й те чула “Ви складна учениця”, “Легче рабиню навчити всьому, аніж вас!”. Та цього разу я замість його невдоволення, почула радість “Ви одна з найкращих учениць, кого я зустрічав, ви з легкістю все запам*ятовуєте”, щодо моїй пам'яті, то в ній я ніколи не сумнівалась, ще в дитинстві я знайшла в собі здібність швидко щось запам*ятовувати, особливо іноземні слова, саме завдяки моїй пам'яті, я обрала фах перекладача. Що ж, здається я повністю готова до свого першого виходу в світ! Етикет, столові приборі -повторила, правила поведінки, підтримання розмови -вивчила. Чого ще потрібно, для того щоб блиснути на торжестві? Нічого! А по правді мені потрібна сміливість! Чесно, не пригадую, щоб я так хвилювалася, боялася перед фуршетом, чому зараз я боюся з'являтися на торжество? Напевно тому що, на фуршеті, ти можеш робити все що тобі заманеться, в межах розумного звісно. Ти можеш сміливо погладити якогось чоловіка по руці, можеш кокутевати з ним, і за це тобі ніхто не відірве голову, навпаки, чоловіки почнуть упадати за тобою, і все це заради однієї твоєї посмішки на їх безглузді компліменти