Глава 2 (II)

Лариса. Чи роблю я помилку, погоджуючись на пропозицію Маджида? Не знаю, поки що не маю на це відповіді. Перш ніж почати спільне проживання, вирішила поставити чоловікові свої умови. На його думку вони дивні, дикі, втім для мене вони звичайні. Так, в Турані цивільний шлюб навряд признають, мені плювати на це. Ми дорослі, вільні люди. Вправі жити і робити так як забажаємо, а кому не подобається, нехай скаржяться, якщо хоробрості вистачить. Окрім цивільного шлюбу, я потребувала від Маджида, не відправляти своїх дружин геть з палацу, навіщо? З часом я з Еміршами подружусь. Три Емірші ж знайшли спільну мову, от і зі мною знайдуть. Мені головне з дітьми знайти спільну мову, щоб вони не вважали мене своїм ворогом. А коли народиться наша з Маджидом дитина, якщо до цього ще дійде справа, думаю, юні Принцеси цьому зрадіють. Маджид вирішив не гаяти часу, а відразу повідомити весь палац, про новоспеченого члена сім'ї, тобто про мою появу. Для цього, Атмаджа за наказом Господаря скликав всіх: Своїх дружин з дітьми, Валіде, навіть деякі слуги були допущені до оголошення, не всі, тільки ті в кого ранг дозволяє бути присутнім. Інші ж дізнаються через цих слуг. Розмову почав Маджид, От тільки, як я помітила, любить він робити поспішні виводи, поспішати з подіями. Тож, я поговорити з сім'єю Еміра на чистоту, як є. Спершу всі мовчали, слуги тишком-нишком перешіптувались. Емірши мало не знепритомніли. Діти якось надуто дивились на мене, окрім старшої. Принцеса Мансі дивилась на мене з.. Розчаруванням. А от Валіде, навпаки була іншою, не сумувала, не непритомніла

-Ханим Лариса, вітаю вас в нашій сім'ї. Я так рада, що таки знайшлася жінка, котра зуміла ожити, змінити мого Маджида! -вона це з такою радістю сказала, начебто все життя на це надіялась. Емірши, дві старші, на ці слова нахмурилися. Молодша Емірша засмутилася, і міцніше пригорнула доньку на руках до себе -Буду молити Всевишнього, щоб в вашій сім'ї все було гаразд. Я від імені Сардарів, благословляю ваш шлюб!

Я аж зашарілась від її слів. Не встигла поріг палацу переступити, а мене вже благословили на шлюб з Маджидом, оце так новина. Я аж зніяковіла

-Це означає що тепер у тебе нова дружина? -радість Валіде була недовга -Ти знову зраджуєш мамі? -з докором до чоловіка звернулася старша донька -Мама стільки сліз пролила через те що ти відвернувся від неї. А потім, ви помирилися, я була впевнена що ви знову будете разом. А тепер виходить мама знову буде плакати через тебе?

Матір дівчинки миттю заступилася за доньку -Емір Маджид, пробачте Мансі, за її слова. Доню, не кажи так. Не забувай перед ким ти стоїш. Емір має повне право вчиняти як йому завгодно

Маджид зібрався щось на це відповісти, не встиг, я випередила його -Юна Принцеса. Мені дуже прикро чути твої слова. Я зовсім не хочу руйнувати твою сім'ю. Місце твоєї матері в серці твого батька ніхто не займе. Вона завжди буде жити в його серці, як твоя мати. Як Головна дружина. Гадаю, Емір погодиться зі мною -ледь нахмурилась до нього

Можливо Маджид збирався щось інше відповісти доньці, та зловивши мій погляд, передумав -Звісно, Ханим. Ну що ти, Мансі. Як ти могла таке подумати? Я всеціло люблю і поважаю твою матір. Вона подарувала мені трьох чудових доньок. Я також поважаю Хаялу, Шахназ, вони також подарували світові трьох прекрасних принцес. Як сказала Ханим, місце твоєї матері в моєму серці ніхто не займе. Вона завжди там буде!

-Мій чоловік також одружиться на іншій, коли я народжу йому доньку замість сина?

Тут мене мало серцевий напад не взяв. А дівчинка-то, геть не дурна! Хоч і мала, та на свій вік розумніша за дорослих. Не просто так вона такі запитання задає. Є причина

-Доню. Це вирішувати не нам. Лише Татул вирішує чи одружуватись йому вдруге

Хороше виправдання, нічого не скажеш -Емір Маджид, трохи помиляється. З Принцом Татулом можна домовитися. Зі слів Еміра, новий Емір Жамбилу чудовий хлопець, розумний. Отже з ним можна про це домовитися. В любій ситуації можна знайти вихід

Маджид. Все було добре. Валіде на радощах від моїх змін, благословила мій союз з Ханим. Мене це тішило, допоки в розмову не вмішалася Мансі. Чого-чого, а такого від розсудливої доньки не очікував. Де це бачено, щоб діти засуджували батьків!? Басура, поки що погано справляється з роллю матері, що ж, це й не дивно, адже вона тільки недавно стала справжньою матір'ю для своїх доньок. Моє звернення до доньки, перебила Ханим. Лариса, говорила нісенітницю, мовляв: “місце Басури в моєму серці ніхто не займе”, його вже давно зайняли, і не раз. Мені навіть довелося погодитися з Ханим, вона з таким поглядом на мене зиркнула, що я не насмілився заперечити їй. Наступне запитання Мансі було не менш шокуючим. Я вигадав дурне виправдання, а от Лариса знайшла що відповісти. Мовляв з Татулом щодо його другого шлюбу можна домовитись. Звісно, на мою думку її слова не несли ніякого сенсу. Схоже, мені довго доведеться Ларису вчити нашим правилам. Їй доведеться навчитися жити по новому, якщо вона хоче стати моєю дружиною. На цьому я зібрання оголосив закритим. Всі вийшли з залу, окрім Лариси, я її затримав щоб відчитати за її нісенітниці

-Ларисо, що за маячню ти говорила моїй доньці? Будь добра поясни мені

Дівчина закотила очі -Не я повинна була пояснювати вашій доньці, а ви. Ви навіть не захотіли заспокоїти дитину. Ви хороший батько, боретесь за права своїх дітей, втім, ви геть не вмієте їх підтримувати. Ви гадаєте, дівчинці легко чути ваші слова: “Шановні, знайомтесь, це моя нова дружина”. Ось що вони, ваші діти, почули від вас! Невже ви думали, що всі як Валіде втішаться моїй появі? Ви наївний. Якщо так думаєте!

-Ханим! Не забувайся! -гаркнув на неї, через мить усвідомив свою помилку

Лариса з гнівним поглядом підійшла впритул до мене -Ще одне подібне слово, і мене звідси вітром здує в рідні краї! Хочете жити зі мною, вам слід забути про свій вказівний тон. Я не одна з ваших дружин. Я мовчати на ваші гарчання не буду! І на інших гарчати також не дозволю, особливо на дітей! Як справжній чоловік ви повинні встати на місце своїх дружин і дітей, зрозуміти їх почуття, їх біль, а не змушувати змиритись з цим!