Цього літа життя було прекрасне.... Але настає такий час коли твої гарні і щасливі дні закінчуються.Я закінчила 11 клас і весь час думала що робити після школи? Куди йти далі? Працювати? Іншого вибору не було, я не хотіла витрачати гроші моєї мами. Вона працювала дуже важко, щоб я закінчила школу. Але чесно сказати я мріяла піти в коледж і стати успішною людино в майбутньому, але це все мрії, здійснити їх було не можливо.
Ранок. Гарний, сонячний день. Я прокинулася на годиннику було 10 ранку.
-Ого, вже десята година, оце я сплю "подумала я в своїх думках"
-Доню чому ти ще досі спиш? - сказала мама. Сьогодні в ней був вихідний.
- Я й сама не знаю, напевно вчора сильно втомилася.
-гаразд Мелісса Вставай, мені потрібно допомогти нашій сусідці з однією справою, складеш мені компанію!? - Сказала мама з посмішкою на обличчі. - в ней сьогодні гарний настрій подумала я.
Наша сусідка була дуже хитрою і підлою жінкою і мені вона не подобалася, тітка Шарлотта завжди просила у моєї мами допомогу, а моя мати ніколи не могла відмовити їй, вона говоре що людям потрібно допомагати," добро завжди повертається" , але скільки себе пам'ятаю воно ніколи не поверталося. - хмм можливо колись пощастить але щось сумніваюся я в цьому.
Ми зібралися з моєю мамою і пішли до сусідки.
-Ооо Мелісса доброго ранко, я так давно тебе не бачила, ти стала ще гарнішою, а твоя мати Софья з кожним днем стає молодшою.
-Доброго ранку Шарлотта, дякую за такі слова, нам дуже приємно .-сказала моя мати і одночас подивилась на мене, щоб я посміхнулася у відповідь. Вона знала що я не люблю таких підлих людей як тітку Шарлотту.
-Ахх звісно давайте я розповім чим ви можете мені допомогти, це дуже важлива справа тому віднесіться до цього серйозно. - Сказала вона це так наче ми її прислуга, і ми повинні їй у всьому допомагати .
Я відразу обурилась, що це за ставлення таке? В цей момент моя мати подивилась на мене, і сказала тихо "-Ти ж знаєш її вона завжди себе так веде, не звертай увагу"
Я кивнула головою, і не стала розпочинати сварку.
-Гаразд, мені потрібно, щоб ви відвезли каблучку одному чоловіку який живе в горах, тільки обережно я вас прошу вона коштує дуже дорого, вам до кінця життя не вистачить грошей , щоб облатити її вартість. І ще одне прохання не відкривайте і не одягайте обручку. Її до весілля ніхто немає право одягати. - Сказала нам сусідка і на останок подивилась дивним поглядом,що після цього по моїх руках пройшовся вітерець , і це було дуже дивно...
#1868 в Детектив/Трилер
#246 в Бойовик
#8768 в Любовні романи
#353 в Любовна фантастика
Відредаговано: 19.07.2022