Глава 10. Місяць у повні

+ izzamuzzic - Only (feat. Asenssia)

*** За 10 хвилин до цього ***

Павло вийшов у двір та набрав номер старого знайомого, з яким не зв'язувався досить довго. Через це прямо зараз він відчував себе ніяково, адже все виглядало не просто нав'язливо, але і трохи лицемірно.

- Привіт, друже. Як ти? Не став професором ще?

- Паша? Не очікував тебе почути. Я нормально. Поки не став, але впевнено до цього йду.

- І я впевнений, що у тебе все вийде.

- Так... Ти щось хотів? - Так само ніяково запитав історик, адже знав, що Бондаш дзвонить не просто так, і заходи пристойності доставляли йому незрозумілий дискомфорт.

- Наскільки я знаю, ти просто поглинений єгипетською тематикою.

- Так, все так.

- А що щодо мов? Скажімо, демотичної.

- Що саме тебе цікавить? - Близька чоловікові тема викликала непідробний інтерес.

- Скажімо так, у мене в руках старовинна скринька, на якій вирізані якісь символи. Мені здається, що один з написів демотичною. І мені потрібен її переклад. В ідеалі було б перевести всі написи, але хоча б так.

- Наскільки вона старовинна? Можеш надіслати фото?

- Так, через пару хвилин.

- Що ж, буду чекати.

Історик повісив трубку, так і не почувши, як Інна напала на Павла.

*** Теперішній час ***

Зібравши залишок волі в кулак, Бондаш схопив хрестик, що звисав з шиї Інни, і притиснув до її обличчя, читаючи одними губами "Отче наш". Демон тут же завив і позадкував. Але Павло, в легені якого знову став надходити кисень, крізь сильний кашель продовжував читати молитву, поки очі подруги не прояснилися.

- Паша? Що ти робиш? - Обурювалася дівчина.

- Ти напала на мене.

- Я що? - Інна не хотіла вірити в те, що тільки що почула. Демон не міг вибрати його новою жертвою. Тільки не його. - Пробач, пробач. - Повторювала вона, поки з очей лилися сльози.

- Все добре. Все вже позаду. - Бондаш обійняв подругу, намагаючись заспокоїти. Вона була лише жертвою, якою опанувала стародавня, темна сила. І найбільше Павло хотів скоріше позбавити дівчину від цієї важкої ноші.

Коли Кириленко заспокоїлася, хлопець зробив фото і відправив старому знайомому, який сильно зацікавився дрібницею. Він пообіцяв допомогти, якщо Паша погодиться передати йому скриньку для вивчення після того, як отримає переклад.

- Добре. - Кинув Бондаш, покосившись на подругу. - Коли переклад буде готовий?

- Складно сказати. Скоріше за все десь через пару місяців...

- Через скільки? - Перебив Паша.

- Я не фахівець у сфері давніх мов, тому при найоптимістичніших прогнозах це займе пару місяців.

- У мене немає цього часу. Що ж, вибач, що відняв твій час. - Павло вже хотів покласти слухавку, коли почув голос чоловіка, що підлещувався.

- Ні, стій, почекай. Як швидко тобі потрібен переклад?

- В ідеалі якомога швидше. Найближчими днями.

- Є у мене один знайомий, який може це зробити. Він працює професором в Національному університеті Києва і спеціалізується на єгипетському письмі. Але тоді однієї роботи зі скринькою буде не достатньо. Тобі доведеться передати її в музей. - Зваживши всі "за" і "проти", Павло погодився.

Повідомивши Інні гарні новини, але промовчавши про те, що доведеться розпрощатися зі скринькою, він запропонував відкласти в сторону книги та нарешті, пообідати. Дівчина метушливо накривала на стіл, а Паша дбайливо їй допомагав.

- Не можу дивитися на тебе, коли ти така сумна. - Не витримав Бондаш.

- На мене занадто багато всього навалилося, причому разом. Так що не будь до мене такий суворий.

- Я розумію, просто мені боляче дивитися на тебе, коли ти в такому стані. Іди до мене. - Хлопець сів на стілець і широко розставив руки, запрошуючи Інну сісти до себе на коліна. Трохи забарившись, вона погодилася і потрапила в теплі обійми, які хоча б на час змогли відвернути її від проблем.

- Завтра повний місяць. Я боюся, що ми не встигнемо розшифрувати написи, і демон завершить обряд. Але ще більше боюся того, що він заподіє шкоду тобі.

- Не хвилюйся про це. Я зможу за себе постояти.

- Паш, ця сила набагато сильніше за тебе або мене. І одному Богу відомо, що являє собою ця Аграфена. Раптом вона те саме зло, яке буде змітати все на своєму шляху? Я не можу допустити цього. Моїми руками й так зроблено занадто багато жахливого. Пообіцяй, що зв'яжеш мене і замкнеш в підвалі, якщо ми не зможемо знайти інший вихід.