Каблучка Аграфени

Глава 9. Напад

+ Flesh - Schwarze Sonne

 

- Що? Ні! Поверніть її назад! - Кричав Павло, активно жестикулюючи.

- Боюся, вона не може цього зробити. - Констатувала Кириленко, помітивши цівку крові з носа медіума.

- Але ж вона хотіла сказати щось щодо Оксани! Я впевнений, що це важливо!

- Паш, заспокойся.

Прибравши з лиця сліди крові, ясновидиця почала складати свої речі, злегка похитуючись. Здавалося, що цей сеанс відняв у неї занадто багато сил.

- А що щодо скриньки? Ви можете нам з нею допомогти?

- Я вже ні з чим не можу допомогти. - Огризнулася жінка. - Всі мої сили пішли на цей сеанс. Відвезіть мене додому.

Бондаш відкрив рот, намагаючись ще щось сказати, але Інна кивнула, тим самим наказавши закінчити суперечки та відвезти медіума, куди вона просить. Павло виконав прохання, а його подруга тим часом знайшла скриньку і стала знову і знову вертіти її в руках, намагаючись зрозуміти зображені символи. Але ні інтернет, ні фантазія їй в цьому не допомагали. І тоді вона згадала про Чернігівську бібліотеку. У ній зібрано безліч книг, і цілком можливо, що одна з них виявиться якимось гремуаром або просто історичним документом, що відобразив схожі знаки. На її прохання Паша привіз всі книги, що тільки могли підійти. До глибокої ночі друзі сиділи у вітальні та намагалися розібратися в записах, але все було марно. Не про те. І коли обидва втратили надію, Інні попалася вельми цікава книга. Щоденник історика в шкіряній обкладинці. Він жив у вісімнадцятому столітті та описував жахливі події, які відбувалися з його сестрою, якій він подарував каблучку, куплену на Сорочинському ярмарку. Після самогубства сестри, історик багато років і сил витратив на розшифровку послання скриньки і зміг перевести одну його частину. Ту, в якій була викладена історія життя і зради. На цьому історик і застопорився.

- Це нам нічого не дає. Цю історію ми й зі слів Оксани дізналися. - Важко зітхнувши, Павло запустив руку у волосся і став ходити туди-сюди по кімнаті, намагаючись об'єднати в голові всю інформацію.

- Дещо все ж дає.

- Що? На тих частинах скриньки інші символи зовсім. І якщо тут ще щось схоже і можна зіставити якось, то на дні взагалі не зрозумій що.

- Думаю це опис ритуалу. - Пояснила Інна, вказуючи на місце, яке Павло зазначив першим. - А ось що це - питання. Це не руни, але і ні на одну зі знайомих мені мов не схоже. Як ніби це якась нова мова.

- Або навпаки стара.

- Що?

Павло прискорив крок, перекручуючи думки в голові. Йому здавалося, що якийсь шматочок пазла вислизає від нього, що нестерпно сильно дратувало.

- Раптом це одна з давніх мов? Давно забутих? Адже Аграфена була відьмою.

- Але не поліглотом же. І не істориком, наскільки я знаю.

- Але ж руни вона якось накреслила. Більш того, розповіла з їх допомогою свою історію.

- Паш, а що якщо... - Інна на секунду задумалася, примруживши очі. - Адже їй протегував демон. Раптом це він зробив ці написи на скриньці? Спеціально стародавньою мовою, щоб прочитати їх змогла лише інша відьма.

- Це має сенс. Щоб звичайні смертні не могли їм перешкодити. Ось тільки питання в тому, що ж там написано і як це повинно нам допомогти.

- Оксана сказала мені, що магія вимагає рівноваги. Може, поки демон писав історію, втрутилася інша сила і залишила підказку, як йому перешкодити?

- А може сама Аграфена зробила ці написи, залишаючи для себе шлях відходу. А демон лише виступив перекладачем.

- Хоч би що там було, потрібно лягати спати. А завтра з самого ранку почнемо перебирати всі стародавні мови і намагатися зіставити.

Весь ранок, як і планували, друзі провели за спробами зіставлення написаного з давніми мовами. Ось тільки напис все ніяк не хотів вміщатися ні в одну з них. Навіть символи були не дуже схожі. Друзі крутили скриньку і перевертали догори ногами, але нічого не змінювалося. Потім Павло побачив схожий символ, тільки ніби в дзеркальному відображенні. Знайшовши невелике дзеркало, друзі, нарешті, змогли розібрати букви та навіть віднести їх до одної з давно забутих стародавніх мов. Ось тільки ситуацію це не поліпшило.

- В інтернеті порожньо. - Уклала Інна, відкинувши убік телефон, як і всі спроби знайти словник демотичної мови.

- У мене є один знайомий. Він працює вчителем історії в школі.

- Серйозно?! - Перервала його Інна. - Думаєш, кожен історик вчить стародавні, мертві мови? Більш того, володіє ними на достатньому рівні, щоб зробити переклад?

- В інтернеті написано, що ця мова з'явилася в Єгипті. Мій же знайомий схиблений на цій тематиці та навіть в експедицію їздив. У будь-якому випадку, спробувати варто.

- Гаразд, спробуй зв'язатися з ним. І, Паш, якщо він, правда, допоможе, я ніколи з тобою не розрахуюся.

- Не хвилюйся на рахунок цього. - Посміхнувся він і вийшов на вулицю, щоб подзвонити.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше