Глава 4: Спільна битва

Гілки тріщали під ногами, коли ми мчали крізь хащі, намагаючись дістатися руїн. Позаду лунав пронизливий крик, що змушував серце стискатися від страху.

Величезний чорний ворон розсікав небо, його потужні крила здіймали вихори пилу та листя. Кожен помах створював хвилю вітру, що змушувала мене спотикатися. Я інстинктивно прикрив обличчя рукою, ледве втримуючи рівновагу. Позаду бігла Пірра, яка, здається, вже почала звикати прикривати мою спину.

З іншого боку галявини з’явилися ще четверо — Рубі, Вайс, Ян і Блейк. Вони також втікали від цього чудовиська, шукаючи укриття. Ми всі зійшлися в одному місці.

— Нам нікуди тікати! — крикнула Ян, зупиняючись біля руїн.

— Тоді б’ємося! — відрубала Пірра, готуючи спис.

Моє серце шалено калатало не від страху, а від виснаження після тривалого бігу. Це слабке тіло знову мене підводило. Ми навіть не координувалися, кожен із нас просто намагався вижити. Так не могло тривати довго. Якщо ми не почнемо діяти разом, ця тварюка нас просто знищить.

Невермор здійнявся вище, а потім різко пішов у піке, випускаючи град пір'яних списів. Один із них встромився в землю в кількох сантиметрах від моєї ноги. Я відскочив назад, прикриваючи щитом себе й Пірру, намагаючись оцінити ситуацію.

Ян схопила один зі списів і, напружуючи м’язи, зламала його навпіл.

— Це що, має нас налякати? — посміхнулася вона. Господи, яка шалена жінка.

— Ми не можемо просто стояти й чекати, поки він нас розірве! — крикнула Блейк, ухиляючись від ще одного списа.

— Протримайтеся ще трохи! Я майже придумав план! — вигукнув я, розуміючи, що ситуація виходить з-під контролю.

Рубі, здається, думала про те ж саме, стискаючи свою косу, вагаючись.

— Треба атакувати разом! — крикнула вона. — Якщо будемо хаотично метатися, він нас знищить!

Вайс глянула на неї скептично.

— А хто сказав, що я збираюся слухати чиїсь накази?!

— Це не наказ, а здоровий глузд! — огризнулася Рубі.

Пірра кинула мені швидкий погляд. Я зрозумів, що всі вагаються — вони не були командою, просто групою незнайомців, змушених боротися разом. Але це не означало, що ми не могли спробувати діяти більш-менш узгоджено.

— Якщо у когось є план, час його озвучити! А якщо ні — стуліть пельки й вислухайте тих, у кого він є! — сказав я, намагаючись не видавати нервозності та злості у своєму голосі.

Невермор знову здійнявся в повітря, цього разу розправивши крила настільки широко, що його тінь накрила нас усіх. Його пронизливий крик пролунав над головами, і я ледве встиг ухилитися, коли він знову почав атакувати.

Несподівано з іншого боку лісу вибігли ще двоє знайомих облич — це були Рен та Нора.

Нора першою кинулася в атаку, підстрибнувши вище й вистріливши з Мегамолота по птаху. Заряд ударив Невермора в плече, але той лише стрепенувся й розмахнув крилом, збивши її з траєкторії. Вона приземлилася, перекотилася по землі й, підскочивши, вигукнула:

— Це все, що ти можеш?!

Рен тим часом зробив кілька пострілів, цілком спокійно та методично, цілячись у його голову. Але Невермор був швидким. Його величезне крило ковзнуло по землі, здіймаючи пилову завісу, що змусило нас на мить втратити його з поля зору.

— Він хоче нас осліпити! — гукнув я, піднявши руку до обличчя.

Блейк і Ян кинулися на фланги, намагаючись підкрастися ближче. Вайс створила гліфи в повітрі, допомагаючи Рубі набрати швидкість.

Невермор, зрозумівши, що ми координуємося, знову здійнявся у висоту. А потім почав сипати на нас свої смертельні пір’яні списи.

Один із них пролетів буквально в міліметрах від мене, врізавшись у стіну руїн. Ян упіймала один зі списів голими руками й із зусиллям зламала його навпіл.

— Я вже починаю ненавидіти птахів! — гаркнула вона.

Ми не могли просто стояти. Пірра кинулася вперед, блокуючи удари списом, але навіть вона не могла стримати всього.

— Нам треба змусити його опуститися нижче! — крикнув я.

— І як ти це збираєшся зробити?! — відгукнулася Вайс.

Я швидко перебрав у голові всі доступні варіанти.

— Вайс, можеш зробити крижану платформу?

Вайс трохи знехотя кивнула.

— Можу, але навіщо?

— Просто зроби, — сказав я, а тоді подивився на Рубі. — Рубі, ти зможеш його відволікти?

Рубі ковтнула і кивнула головою. Поки Вайс створювала платформу, Рубі трансформувала свою гігантську косу в снайперську гвинтівку та почала стріляти, привертаючи увагу Невермора. Поряд з нею Піра зробтла те ж саме трансформуючи свою зброю та підтримуючи Роуз вогнем.

Як тільки він зосередився на Рубі та Пірі, я кинувся вперед, скориставшись платформою. Швидко піднявшись у повітря, я завдав потужного удару в крило Невермора.

Птах видав пронизливий крик. Він похитнувся, почав втрачати висоту.

Блейк, скориставшись моментом, використала свою зброю, щоб зачепитися за його крило, а Ян, наповнена енергією, завдала потужного удару прямо в шию птаха.

Невермор більше не зміг утриматися в повітрі. Він упав, а його тіло вдарилося об руїни. Пірра швидко наблизилася до нього й завдала добивчого удару через зіницю.

Знесилені, але радісні, ми швидко зайшли до храму та похапали фігури. Не маючи сил навіть на розмови всі повернулися до Бікону. Озпін зустрічав нас на платформі, поглядом оцінюючи кожного.

— Вітаю, — сказав він, і його голос лунав чітко. — Ви довели, що варті бути тут. Тепер настав час сформувати команди.