Глава 9

- Що? Ні, я цього точно не робитиму. - байдуже відповіла я
- Не надовго вистачило у тебе сміливості,- заявив Майк
- Що? Сміливості? Взагалі- то у мене є хлопець і я не хочу цілуватись з іншими, тим більше з тобою.
- А мені здається, що навпаки,- спокійно говорив Майк,- всі дівчата мріють про поцілунок зі мною
- Послухай, Майк, світ не крутиться навколо тебе, тому сиди собі спокійно,- від злості мене аж розривало. А всіх ця ситуація лише веселила. Ну звісно, не кожного дня побачиш таку картину , де самому Майку рот закривають.
- Світ то не крутиться, але от ти- так,- сказав Майк і подивився мені прямо в очі. Ніби хотів переконатися у своїх словах.

А мене страшенно розізлило це. Я просто зірвалася з місця і встала біля нашого столика. 
- Який же ти ідіот,- крикнула я до Майка.
Після цих слів, я вирішила подихати свіжим повітрям. Тому я вийшла на вулицю.
Надворі було доволі холодно, але я не звертала на це уваги. Адже через алкоголь і злість я не відчувала холоду. Декілька хвилин я просто ходила туди -сюди, щоб заспокоїти нерви. 
Потім я помітила, що у мене є одне непрочитане повідомлення від Томі.

*Привіт,сонце! Гарно тобі відпочити😘
*Дякую. Я так скучила вже за тобою. З нетерпінням чекаю зустрічі з тобою!

Але було вже пізно, тому Томі нічого не відписав.
В цей момент я відчула, як хтось накинув на мене піджак. Я думала, що це Рейчел, але , коли я розвернулась, то була просто в шоці від того, кого я побачила.

- Надворі холодно, можеш захворіти,- спокійним тоном говорив Майк. Як він може зберігати такий спокій. У мене через нього скоро нервовий зрив буде, а він спокійний як удав.
- Захворіти? Тепер ти переживаєш за мене? Чомусь раніше так не переживав, коли я йшла додому в одному рушнику з універу. Що тепер змінилося? Невже совість проснулась?,- я просто кричала до нього, здається, я вже зірвала собі голос. Я просто скинула його піджак з плечей і кинула в нього.
- Не треба мені твого піджака,- сказала я
- Я хотів лише допомогти,- сказав Майк і заглянув мені в очі. Його погляд я не могла зрозуміти. Це вже не той, що був раніше. Не розумію я його. Що він хоче в мене?
- Допомогти? Відколи ти такий добрий став? Запам'ятай- мені не потрібна твоя допомога, ніколи. Ти мені огидний, я тебе бачити не хочу. НІКОЛИ. Залиш мене в спокої, прошу. ,- я й не помітила, як з очей почали текти сльози, - будь ласка, іди геть. Ти і так псуєш мені життя. Залиш в спокої хоча б на один вечір.
- Це лише початок, Евеліно! ,- промовив Майк і пішов всередину. Я була здивована, що він залишив мене.

Через хвилину біля мене з'явилася Рейчел з моїм пальтом у руках. 
- Евеліно, все добре? Чому ти плачеш? Хто тебе обідив? ,- дівчина протягнула мені пальто. Але мої сльози лише збільшилися і я не могла нічого відповісти.
- Моя дорогенька, не плач. Ніхто не заслуговує твоїх сліз,- заспокоювала мене Рейчел.

Деякий час ми стояли біля клубу, поки я не заспокоїлася. Коли мені стало легше і я протверезіла, ми зайшли в середину. Була вже третя ночі. Потрібно вже їхати додому. Ми підійшли за столик.

Деякий час ми ще сиділи, говорили, сміялися, хоча у мене настрій вже був повністю зіпсований. Майк на мене більше не дивився. Це на краще. Потім всі почали збиратися додому. Я викликала таксі, так як Рейчел ночуватиме в Джека, то в гуртожиток їхатиму я сама. Вже на виході я побачила цікаву картину. Майк тримав Сюзан за руку і вони обоє сіли в його машину. Пфф, ну й ідіот. А от Сюзан шкода, вона дійсно в нього закохана, а він її просто використовує.

Коли під'їхало моє таксі, я зі всіма попрощалася і сіла в машину. В гуртожиток я прибула швидко. Я прийняла душ, змила макіяж і лягла спати. День був дуже насичений, тому я одразу ж заснула.
 

Наступного дня я проснулась десь в обід. Вчорашня ніч дала про себе знати. Голова дуже боліла. Синці під очима, волосся розпатлане. Ну і вигляд. Прийнявши душ, я привела себе в порядок. Потім я зайшла в інстаграм. Я побачила, що Рейчел заплатила деякі фотографії. Навіть зі мною одну, а там я виглядала дуже навіть гарно. Я побачила, що Майк лайкнув цю фотографію, більше жодної не лайкав, лише цю. Дивно це все. Потім до мене прийшло повідомлення від Томі.

* Привіт, красуне! Як самопочуття? 
* Привіт, красунчик! Вже краще. Але після такої ночі, голова досі розколюється. 
* Я можу приїхати тебе полікувати.
* А ти хіба не в Майямі зараз?
* Уже ні. Тому хочу вкрасти тебе на сьогоднішній день. 
* Серйозно? Я за, дуже вже скучила за тобою.
* Супер, я за годинку буду.
*Чекаю

У мене була година часу, щоб зібратися. Я одягла світлі джинси, бежевий боді, взула білі мартінси, бежеве пальто, шарф. Нанесла легкий макіяж, волосся розпустила. Доволі непоганий вигляд, враховуючи недоспану ніч.

Я вийшла з гуртожитка і одразу ж побачила Томі. Він тримав дуже гарний букет троянд в руках. А сам виглядав ну дуже гарно.

- Привіт, незнайомцю. 
- ахах, я що не похожий на себе?- зі сарказмом промовив Томі і вручив мені квіти
- Дуже дякую за квіти, вони чудові. - подякувала я,- так куди ми йдемо?
- Я думав просто прогулятися містом. Погода хороша. Потім можемо зайти в кафе. 
- Супер, я за.

Ми багато гуляти з ним. Веселились, жартували. Робили гарні фото. Я дуже рада, що поруч зі мною Томі. Він чудовий хлопець.

Вже був вечір і я згадала, що так і не їла сьогодні нічого. Тому сама запропонувала піти в кафе.
- Я вже проголодалася, може підемо в кафе.
- Я лише хотів це запропонувати. Я знаю одне чудове місце.

Ми пішли в одне кафе. Вона дуже гарне та затишне. Я замовила собі салат та чай , а Томі стейк.

- Як день народження Рейчел пройшло?- запитав хлопець
- Класно, було весело
- Багато пила?,- підозріло запитав хлопець і посміхнувся
- Ні, тільки трішки вина,- так же підозріло відповіла я
- хах, ну добре, я радий, що ти весело провела час.
-  А як ти з'їздив до брата?
- Добре, давно не бачився з братом, теж весело провів час.
- Я рада