Середа

Сьогодні середа. Я проснулась з дуже хорошим настроєм. Можливо це через вчорашній вечір. Та не можливо, а точно! Механічно зайшла в інстаграм, у мене було одне повідомлення. Вгадайте від кого? ВІД ТОМІ. Ура! Я так зраділа.

*Доброго ранку, принцесо! Гарного тобі дня!
Ну я все, я розтанула. Цей хлопець точно мені подобається. Я хочу його побачити, хочу проводити з ним час, хочу гуляти з ним, розмовляти, сміятися.
Я включила музику і почала танцювати, також підспівувала улюблені пісні. Голос у мене гарний. Я навіть раніше в хор ходила, доки не потрібно було обирати: спорт чи хор. І я вибрала перше. І не шкодую анітрохи. 
Швидко прийнявши душ, я почала збиратися. Я довго думала, що одягти. Сьогодні хотіла виглядати гарно. Погода хороша. Достатньо тепло надворі. Можна одягти щось літнє. Що я і зробила. Я одягла гірчичне плаття , взула бежеві кросівки і одягла бежеву шкірянку. Волосся розпустила. Обожнюю своє волосся. Воно у мене досить хвилясте від природи, що мені дуже подобається. Нанесла гарний макіяж і попрямувала на пари. В коридорі зустріла студентів, з якими я познайомилася на тому дні народження. Вони до мене весело привіталися і попрямували на пари. А я ще пішла в кафе. Хоча часу поснідати в мене не було, тому що хтось надто довго танцював зранку у кімнаті. Але я дуже хотіла зайти в кафе, щоб побачити Томі.

Зайшовши в середину, я одразу його помітила. Він дуже гарний, скільки разів я це вже говорила? Багато? Ну нічого, я можу це завжди повторювати.
Я підійшла до барної стійки і не знаю чому, у мене з'явилося дивне відчуття в животі. Невже це саме ті метелики? Якщо вони, то я дуже рада. Я і сама не помітила як закохалася у цього хлопця.
На Україні в мене були лише одні стосунки, протяжністю один місяць. Але з хлопцем я розійшлась, оскільки зрозуміла, що це просто не моя людина. Мені було скучно з ним. Адже в нього в голові були одні гульки. А я хотіла чогось іншого, більшого. Але я не дуже і засмутилася, коли ці недостосунки припинилися. Після того я ні з ким більше не зустрічалася. Не знайшла ще тої людини. Але з Томі все зовсім по іншому. З ним мені добре.

- Доброго ранку, Томі!
-Привіт,Евеліно. Ти така красива сьогодні!,- із захопленням в очах сказав мені хлопець і одразу ж посміхнувся.
-Дякую, ти теж нічо так,- з дибільною усмішкою на обличчі сказала я і побачила як Томі почав сміятися
- Ти сьогодні пізніше.
- Так, довго збиралася. Я зайшла просто, щоб тебе побачити, але вже повинна бігти на пари.
- Я дуже радий, що ти прийшла. Не буду тебе затримувати. До речі, які у тебе плани на вечір?
- Поки ніяких
- Ну тепер є,- впевнено сказав Томі,- я повинен виправитись за вчорашнє
- Ну гаразд, тоді до вечора.
-До вечора, гарного тобі дня!
- Дякую, тобі теж!

На виході мене зустріла Лара.
- Так, так, так! І що це було? Ти заігруєш в Томі Міллером?,- здивовано і весело сказала Лара
- Ми просто розмовляли,- я і не помітила як почервоніла
- Розмовляли? Та ваші любовні флюїди відчули всі клієнти. Давно ти з ним?
- Я не з ним. Ми лише один раз ходили в кафе з ним,- виправдовувалася я, але було важко сховати усмішку на обличчі 
- Він тобі подобається? Ну....,- чекала на мою відповідь дівчина,- він тобі подобається!!!
- Нема нічого такого,- взяла я себе в руки. Я не хотіла їй розказувати правду. Адже не могла повністю їй довіряти. Вона мені не настільки хороша подруга. Але я думаю, що Лара сама все зрозуміла.

Пари пройшли сьогодні доволі спокійно. Мене ніхто не чіпав. Навіть Моніка сиділа спокійно. Мені це здалося доволі дивно. Можливо це затишшя перед бурею? Або я просто себе накручую.

Після пар у мене було тренування. Я прийшла трішки швидше, тому мала можливість поспостерігати за грою наших баскетболістів. Як не дивно, мою увагу привернув Майк. Все таки він чудовий гравець. От лише людина він паскудна. Добре, що він мене не помітив. 
За деякий час прийшли всі інші дівчата з команди. Я мала на меті сьогодні показати викладачці, що я вмію гарно рухатися і що мене потрібно поставити в основний склад.

-Привіт! Можна тебе дещо попросити?- привіталася одна дівчина з команди. Я лиш тепер зрозуміла, що нікого з цих дівчат не знаю, крім однієї четвірки. Потрібно це виправити. Адже це вже другий тиждень навчання. Я рідко коли йду перша на контакт з новими людьми, занадто сором'язлива. Але тепер я розумію, що свою сором'язливість потрібно сховати куди подальше 
-Привіт! Так, звичайно! ,- спокійно відповіла я
- Оо, дякую! Мене до речі Рейчел звати. А ти Евеліна, я знаю. Я хотіла тебе попросити, щоб ти показала мені деякі рухи з номера, тому що мені не виходить,- попросила моя нова знайома. Вона досить красива дівчина. Ростом приблизно як я, можливо трішки вища, худенька, з темним волоссям і гарними, неймовірно гарними чорними очима. Вона дуже мила на вигляд. Тому я не відмовила їй в допомозі.

Я показала Рейчел деякі рухи, які їй давались найважче. Ми встигли ще трішки порозмовляти з нею. Вона третій курс, вчиться на журналіста. Живе у гуртожитку, тому що й я. Це мені сподобалося. Можливо ми подружимося. У неї є хлопець. Яким же було моє здивування, коли я дізналася, що її хлопець- Джек. Той самий, що дружить з Майком. З розповіді Рейчел я дізналася, що Джек досить хороша людина, він її дуже любить. Але що ж може поєднувати його з Майком? Майк- втілення всесвітнього зла. А Джек, по словах Рейчел, доволі милий і добрий. Дивно це все. Мені й досі в голові це не вкладається.

- Тобі потрібно танцювати в основному складі, а не в запасному,- сказала до мене Рейчел,- не розумію, чому викладачка поставила тебе до так би мовити "лузерів", які точно не виступатимуть. Ти дуже гарно танцюєш. Тобі слід поговорити з тренеркою. 
- Думаєш? Я була б на сьомому небі від щастя, якби мене поставили в основний склад. Але мені страшно підходити до викладачки,- схвильовано відповіла я
- Та не бійся, гірше вже не буде. Не виженуть ж тебе з команди ,якщо ти запитаєшся,- підбадьорювала мене дівчина
-Я подумаю про це. 
- Ну дивись сама, але не втрать такий шанс,- стояла на своєму Рейчел