Нове життя

-Ну що ж , Штати, зустрічайте мене!- сказала Евеліна сама до себе, коли зійшла з літака.

Дівчина так довго мріяла вчитися в Америці, так трудилася і нарешті її бажання здійснилися. Отримати можливість навчатися по обміну не так і легко, особливо, коли конкуренція була дуже велика, але Евеліна розуміла, що це її єдиний шанс. Адже батьки не могли б оплати їй навчання закордоном. Її сім'я не була бідною, але й не дуже багатою. Це була середньостатистична сім'я з однією дитиною. Батько Григорій працював начальником на заводі, а мама Людмила бухгалтером в місцевій компанії. В Евеліни не було ні братів, ні сестер, але батьки завжди підтримували дівчину і допомагали їй як могли. І коли Евеліна сказала батькам, що їде в Штати по обміну, батьки зраділи , мабуть,більше за дівчину, адже знали, що це її мрія.

І от Евеліна направляється до омріяного університету, який є одним з найпрестижніших в місті. Дівчину переповнюють емоції, вона безмежно радіє, але одночасно переживає, адже не знає, що її чекає. Глибоко в серці дівчина відчуває страх, що її тут не приймуть, але вона намагається не думати про це.

І от дівчина прибула в гуртожиток. І тут її чекало перше розчарування, адже вона житиме одна в кімнаті. Евеліна так хотіла жити з кимось, щоб спілкуватися і подружитися. Трішки посумувавши, Евеліна вирішила розкласти речі. Навчання почнеться лише завтра, отже сьогодні можна і відпочити.

Дівчина вирішила пройтись по гуртожитку, оглянути територію і можливо з кимось познайомитись. 
Дівчина направилась в кафе, яке знаходиться на території гуртожитку. Замовивши собі лате, Евеліна присіла за вільний столик, яких тут було не так і багато, адже багато студентів перед початком навчання люблять заходити в кафе, щоб побачитись і поспілкуватися з одногрупниками. І тут дівчину пройняв смуток, адже всі довкола веселились, розмовляти один з одним, а Еля так і сиділа одна. Вона так і не змогла ні з ким познайомитися. 
Прийшовши в кімнату гуртожитка під вечір, дівчина вирішила трішки почитати і тоді лягла спати.

Наступного дня дівчина проснулась з хорошим настроєм. Еля одягла світлі джинси мом, білу футболку чоловічого крою, білі кросівки, нанесла легкий макіяж, волосся вирішила зібрати в такий собі "розтрьопаний" пучок. Подивившись в дзеркала, дівчина посміхнулась. Виглядала вона досить гарно. Евеліна мала звичайну зовнішність, не була неймовірно красивою, але й не страшною. Мала довге біле волосся від природи, гарні сірі очі, темні брови. Вона була достатньо худенька, при рості 166 см, її вага була 53 кг. Вона не виділялась округлими формами, мала 2 розмір грудей чим була цілком задоволена. Евеліна дуже любила спорт, особливо танці, тому вона збиралася записатись в університетську команду по чирлідингу.

Прийшовши унівеситет, який знаходиться недалеко від гуртожитку, дівчина хотіла знайти розклад занять. Але це виявилось не так і легко. Тому вона вирішила попросити допомоги в дівчат, які стояли недалеко.
-Я перепрошую, можете підказати , де зараз буде пара у третього курсу з економіки?- сором'язливо запитала Евеліна
- Ми тобі що ходячий розклад? Маєш очі, то подивись сама, - відповіла одна з них. Такої відповіді Еля точно не очікувала і була дуже здивована непривітністю дівчат
- Вибачте,- все що змогла сказати Евеліна і пішла шукати дошку з розкладом
- Вибачається вона, іди шукай розклад, а то запізнишся на пару, хахах- сказала друга і почала відкрито сміятися, після чого сміх підхопила ще одна

Евеліна була шокована таким манерам дівчат, але надіялася, що ті двоє єдині такі непривітні і зарозумілі.

Знайшовши таки необхідну аудиторію, хоча пара вже як 5 хвилин триває, дівчина зайшла в аудиторію
- Вибачте за запізнення, такого більше не повториться, - мовила Евеліна, надіючись, що їй дозволять приєднатися до пари
- Ви, я так розумію, новенька, - сказав викладач, років 40
-Так
- Ну на сьогодні прощаю запізнення, але наступного разу на пару не впущу, правила для всіх однакові і робити винятки для студентів з іншої країни я не збираюся, - досить суворо відповів викладач
Евеліна ,понуривши голову вниз, пішла за вільну парту
- Тут зайнято,- сказала одна зі студенток, коли Еля підійшла до парти позаду неї
- Тут же ніхто не сидить- відповіла Еля, проте студентка нахабно поставила на парту свій рюкзак, від чого Елі стало не по собі від такої поведінки одногрупниці
- Тепер тут мій рюкзак, отже тобі тут не місце- противно мовила студентка

Евеліні нічого не залишалося як просто піти за іншу парту. Тому Еля сіла за останню парту і намагалася слухати викладача, але ніяк не могла зібрати думки до купи, тому що їй вже двічі сьогодні нахамили, чого дівчина зовсім не очікувала.
Наступні пари пройшли спокійніше, але дівчина так і не здружилась ні з ким, хоча вона намагалося заговорити з одногрупниками, але ті або ігнорували її, або прямо просили відстати.
Евеліна зовсім не розуміла, чому до неї проявляють таку неприязнь, адже вона нічого погано не зробила нікому.
З такими думками дівчина повернулась в гуртожиток і не помітила, як по її щоках потекли сльози. Дівчина зовсім одна в цій країні, навіть не має з ким порозмовляти. Але вона намагалась заспокоїти себе тим, що це лише перший день, тому все ще попереду.

Наступного ранку Евеліна проснулось з не дуже хорошим настроєм, адже спала цю ніч вона дуже погано. Вона багато думала про вчорашні події , про те що її тут не сприймають. Заснувши біля 3 ночі, Евеліна проснулась дуже втомленою, адже на годиннику була 7 ранку. Дівчина швидко пішла в душ, помила волосся, сьогодні вона вирішила заплести собі два колоски навиворіт і вони вийшли дуже красивими, особливо гарно дивились на її довгому, густому світлому волоссі. Еля дуже гордилась своїм волоссям, адже такому білосніжному , наче в матері драконів, волоссю від природи могли лише заздрити. Незважаючи на таке світле волосся, Еля мала досить темні густі брови, які вона фарбувала, оскільки їй не дуже подобались її брови натурального кольору. Еля нанесла легкий щоденний макіяж, підвела очі тушшю, синці під очима, від недоспаної ночі, замалювала коректором, а на губи нанесла бальзам. Одягла вона сьогодні однотонну світло-жовту  футболку, джинсову міні-спідницю з гудзиками спереду і білі кеди.
Оскільки до пар залишалося ще пів години, дівчина вирішила поснідати в кафе. Замовивши собі каву та десерт, дівчина швидко поснідала і вирушила в універ. Завчасно знайшовши аудиторію, дівчина зайняла парту, вже не останню, і почала готуватися до пари. Яким здивуванням було для Евеліни, коли в аудиторію зайшов викладач, на пару якого вона вчора запізнилася. Адже сьогодні він не повинен вести пари в її групі. Як замінила Еля, ніхто не був так здивований як вона. Отже всі знали, значить вона просто не почула на попередній парі про те, що розклад змінився, адже Еля була зайнята своїми думками. Відмітивши усіх відсутніх, викладач почав запитувати домашнє завдання. І тут Елю охопив ступор, адже вона не знала про те, що їм задали домашнє.
І ,як на зло, викладач запитав саме її
-Евеліно, презентуйте нам свою доповідь по вчорашній темі - сказав викладач
Евеліна не знала, що сказати, адже вона нічого не підготувала, не тому, що вона не любить вчитися, навіть навпаки, вона залюбки виконує всі завдання, просто вона вперше чує про доповідь
-Вибачте, містере Джонсон, але я не підготувала, - схиливши голову вниз, відповіла дівчина. Ще б трішки і вона б заплакала
- Міс Евеліно, я здається вчора доступно пояснив, що я ставлюсь тут до всіх однаково. Тому, якщо ви думаєте, що я ставитимуть до вас поблажливіше, ви дуже помиляєтеся, - зі злістю відповів викладач
- Я не прошу, щоб ви до мене ставилися по-особливому, просто я навіть не знала, що сьогодні у нас пара у вас і те, що потрібно було підготувати доповідь, - намагалася виправдатися Еля, але не дуже то і виходило
-То ви ще й несерйозно підходите до ваших обов'язків. Я вчора поінформував старосту групи, що сьогодні у нас пара, чомусь усі знали про це, а ви ні. Евеліно, це ви вже вдруге несерйозно ставитесь до навчання, вперше, коли запізнилися на мою пару вчора, а вдруге- це, коли не підготувалися до пари. Мені не залишається вибору, я змушений поставити вам 2, - сказав викладач суворим тоном з нотками злості.
Евеліна не могла в це повірити. Це перша двійка в її житті. Еля сіла за парту і в неї почали текти сльози. Вона не розуміла від чого саме, від образи на одногрупників, що не повідомили їй про пару, чи на саму себе. Дівчина підвела голову вгору і почала часто кліпати, щоб сльози менше текли. Після цього, Еля не могла вже слухати викладача, вона літала в своїх думках.
Після пари Еля вирішила підійти до старости групи, її звати Лара, красива дівчина, з чорним волоссям до плечей, красивою фігурою і хорошим смаком.
-Привіт, Лара! Чому ти не повідомила мене про зміни розкладу? -невпевнено запитала Еля
-Хммм, а ти хто? Я тебе не пам'ятаю. Якби пам'ятала, то б і попередила. У нас взагалі то є бесіда групи, якби ти цікавилась навчанням, то б знала про це. Так що не звинувачуй когось у своїх промахах,- надто зарозуміло сказала Лара, хоча на вигляд вона здалась Елі досить приємною, але зовнішність оманлива.
- Можеш мене долучити до цієї бесіди?
- Окей, диктуй номер
Тепер Елі стало спокійніше, оскільки вона буде в курсі всіх справ в групі.
Наступної пари в Елі не було, тому вона вирішила піти записатися в команду чирлідингу. 
- Добрий день, можна ввійти? - запитала Еля, коли постукала у двері кабінету тренера
- Що вам потрібно?- відповіла жінка років 35, з красивими рисами обличчя і  світлим коротким волоссям.
- Я б хотіла записатися у команду чирлідингу
- Досвід танців маєш?
- Так, звичайно
- Тоді приходь завтра на 3 годину на тренування, подивимось, який у тебе досвід
- Добре, дякую
Еля зраділа, хоча б щось хороше за сьогоднішній день.
Наступні пари пройшли спокійно.
Коли Еля повернулася в кімнату, її зразу охопив смуток,тому вона вирішила подзвонити до батьків. Поговоривши з ними, Елі стало краще на душі.
Була лише 6 година, тому Еля вирішила піти в кафе, де тусують усі студенти. Вона одягла легке літнє плаття жовтого кольору і білі кеди. В кафе було дуже багато людей, у них тут кожного вечора якийсь двіж. Еля підійшла до бару і замовила собі колу.