What about you (?) ;)

Автомобіль стояв прямо біля входу в наш гуртожиток. Це був чорний, відполірований до блиску BMW X5, 2022 року, який явно виділявся на фоні старих студентських машин.

Кіріл попрямував до нього першим, впевненою ходою.

*Ого, ну і сервіс.. - подумала я

Ліза: - Зазвичай ми катаємось на тролейбусах або йдемо пішки, збиваючи підбори, а тут прям елітний підхід. Що ж, початок вечора дійсно багатообіцяючий.

Тільки-но ми підійшли до автомобіля, як тут перед нами зʼявилось двоє хлопців.

Один - високий, широкоплечий, із такою самовпевненою, голлівудською посмішкою, що аж очі сліпить.

Інший був трохи вищий за мене, у стильному темному одязі, з дуже виразним, якимось навіть пронизливим поглядом карих очей.

Кіріл: - Знайомтесь, дівчата! Це Макс, - він плеснув по плечу усміхненого хлопця, - а це Денис, - той з обережністю розглядав нас, ніби придивлявся до кого краще почати розмову.

Пацани, це Ліза, моя кохана, ну ви знаєте, а це її кращі подруги - Соня та Кріс.

Макс одразу підморгнув нашій кучерявій красуні:

Макс: - Ого-го, і які ж діаманти ховаються в стінах вашого універу! І чому ми раніше не перетиналися?

Соня: - Бо ми навідміну від тебе і твого друга, навчаємось та працюємо) а не катаємо гарних дівчат на кльових тачках. Хлопче, нас треба заслужити. Або хоча б пригостити лавандовим рафом для початку.

*Всі хто в темі - почали хіхікати, а Соня грайливо накрутила пасмо волосся на палець, вмикаючи свій фірмовий флірт.

Вона у своєму репертуарі) Але варто визнати, Макс їй чудово підіграв. Здається, ці двоє вже знайшли спільну мову на вечір. Можна видихнути - все йде за планом.

Денис же просто стримано кивнув і тихо сказав: «Привіт». Коли наші погляди на секунду перетнулися, я відчула якийсь дивний, але приємний холодок.

Він дивився так... вивчаюче. Не як ті п'яні тіпи на тусовках, які оцінюють тебе з ніг до голови, а ніби намагався зазирнути кудись глибше.

Я: - Ну що, може поїхали? Бо бар сам себе не відвідає)

*Спробувала я розрядити легку незручність.

Ми вмостилися на заднє сидіння втрьох. Я, Соня та Макс. Денис був за кермом, бо він теж намагається не вживати алкоголь. А от Кіріл і Ліза сіли разом на пасажирське сидіння.

Було трохи тіснувато, але дуже вайбово. З магнітоли лунав один із моїх улюблених треків гурту Måneskin, створюючи круту атмосферу. Ліза, як завжди, милувалася своїм Кірілом, Соня безупинну щебетала з Максом, а я просто дивилася у вікно на вечірні Суми.

Іноді я ловила погляд Дениса через дзеркало заднього виду. Він вів авто спокійно і дуже впевнено.

Мої думки знову повернулися до тієї самої теми... Неформальні стосунки. Чомусь поруч із цим Денисом стало якось ніяково, але водночас цікаво. Може, це і є той самий «новий експірієнс», якого я так хотіла, запропонувавши піти в бар? Ну щось типу «хороший мамин хлопчик» але ще з тим вогником всередині.

Ні-ні-ні, Кріс, пригальмуй. Ми їдемо просто культурно відпочити.

***

Їхати було хвилин п'ятнадцять. Бар «Kiss» зустрів нас яскравою неоновою вивіскою у формі серця. Навіть на вулиці було чутно приємний глибокий бас.

Ми вийшли на прохолодне весняне повітря. Поки всі гуртувалися біля входу, Денис несподівано опинився зовсім поруч зі мною. Він галантно відчинив переді мною важкі двері закладу, пропускаючи вперед.
 

Денис: - Ти завжди така мовчазна, чи це тільки в нових компаніях? - його голос виявився дуже приємним, з ледь помітною хрипцою.

Я: - Я? Та ні.. - я трохи розгубилась, але швидко зібралась.

- Просто люблю спостерігати за людьми. У нашій компанії я відповідаю за баланс і спокій.

Денис: - Цікаво.. - він ледь помітно усміхнувся куточком губ. - Спокій - це класно. Але іноді корисно дозволити собі його порушити, Кріс.

*Ох, як же я не люблю цих самовдоволених тіпів, які думають, що здатні на все, що здатні закрутити з будь-якою дівчиною..

Хоч вони і здаються такими невимушеними, але насправді це тільки маска, а в голові - вже уявляють як вночі «знімають стрес» з якоюсь із дівчат, їм байдуже хто то буде, яка сьогодні клюнула на його статус.

Хоч мені тільки 22, але я знаю про що я говорю. Мій колишній хлопець, був повним мудаком. Він мав дофіга грошей, думав що здатен купити все і всіх.. Але в один день він звʼязався не з тою людиною, і мало того, що втратив все що мав - його розкрили до ниточки. Всі навколо дізнались який він є насправді..

З того моменту, принципі як і все життя до цього - мені було, є і буде байдуже на гроші та  статус людини поруч зі мною.

Тому дорогі машини та гроші мене геть не торкають і не дивують, на відміну від моїх таких наївних подруг.

Всередині бар виглядав дійсно «лакшері»: приглушене фіолетове світло, стильні дивани та неймовірний запах кальяну.

Ну що ж, зона комфорту, бувай!

Здається, відчуття Соню не підвели — цей вечір дійсно буде дуже цікавим... 🤫✨