Крижана пустеля Йорд почала оживати, коли тонка іскра її внутрішнього тепла проросла крізь кригу. Льодові шипи тріскотіли і повільно розступалися, мовби самі розуміли, що більше не мають утримувати серце в полоні. Холодні вітри перетворювалися на прозорі крижані струмки, які відбивали світло її любові, і тепер світло це ставало видимим для Шиви.
Шива стояв на межі цієї перетвореної пустелі. Він відчував, що сила Йорд — це не просто ніжність, а магія, здатна змінювати світ. Він зрозумів, що лише поруч з нею зможе стати тією версією себе, якою мріяв бути: сміливим, чуттєвим, вільним і сповненим мрій.
Він простяг руку — і їхні долоні з’єдналися. Йорд відчула його енергію, чисту і віддану, і крижана броня остаточно розтанула, впустивши в серце повний потік любові та довіри. Квітучий острів воскрес, теплі вітерці гралися на траві, а зорі блищали так, ніби святкували їхню єдність.
Шива і Йорд стали не просто закоханими, а двома полум’ями, що розплющили кригу і перетворили пустелю на світло життя. Його крила мрій розкрилися, бо любов, яку вони створили разом, давала йому силу та натхнення, а Йорд знову була Безумовним Коханням, що живить світ і серця тих, хто поруч.