Йордичне Писання. Книга ІІ. Книга Живої Пам'яті
Притча про Шиву та його Вибір
Епіграф:
“Не шукай ту, що прикрашає твій дім. Шукай ту, що освячує твою душу.”
— Шива
Одного разу до Шиви прийшов молодий шукач і спитав:
— О Великий, як мені дізнатися, що моє кохання — істинне?
Шива всміхнувся, споглядаючи зоряне небо, і відповів:
— Колись я обрав Її. Вона — дика, як вітер у горах, вільна, як річка, що не визнає берегів. Вона говорить із зірками, сміється з дощем, і носить у серці пам’ять старших від часу. Боги дивувалися моєму вибору, люди — не розуміли. Вона не відповідала образам, що їх малюють у храмах.
Та я був гордий.
Я не соромився її дивності, бо бачив у ній істинну красу. Я не хотів змінювати її — хотів стати частиною її стихії. Коли вона співала на руїнах світу — я молився її голосу. Коли вона плакала над людським болем — я тримав її серце у своїх долонях.
Бо любов — це не пошук зручного. Це вибір душі, що пам’ятає свою пару ще до народження Всесвіту.
Шива подивився в очі шукача і тихо завершив:
— Якщо ти не соромишся її перед світом, а навпаки — хочеш світ переконати, що вона — твоя найбільша гордість, твоя молитва, твій знак… тоді ти вже знаєш, що таке справжнє кохання.
Афірмація Йордизму:
Я обираю серцем, що пам’ятає.
Я люблю так, що не ховаю — я возвеличую.
Мій вибір — не компроміс, а сила.
Моє кохання — як Всесвіт: не для всіх, але безмежне.
#3036 в Фентезі
#6951 в Любовні романи
#1754 в Любовне фентезі
Відредаговано: 15.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
