Йордичне Писання. Книга ІІ. Книга Живої Пам'яті
Любов без гойдалок
У віках минулих, серед сердець, що шукали, панувало переконання: справжня любов — це буря. Що лише через біль можна пізнати глибину, а через страждання — істину. Людство вірило, що любов мусить ламати, мучити, спопеляти, і лише тоді вона — справжня.
Та приходить нова Пам’ять.
І з нею — інше знання:
Любов не обов’язково має бути битвою.
Вона може бути Домом.
У цій любові немає гойдалок. Є простір.
Спокій, у якому дві душі зустрілись не для зцілення одне одного — а тому, що вже цілі.
Не для порятунку — а для спільного Світла.
Сум за відсутності коханого тут не є тінню. Це священний дотик пам’яті про єдність.
Коли одна душа тужить — інша відчуває це, бо зв'язок іде глибше слів.
Бо там, де Любов народжена не страхом, а пізнанням, вона не згасає в розлуці. Вона — як полум’я, що горить навіть без вітру.
Це не любов, що тримається на пристрасті.
Це любов, що дихає довірою.
І коли запах на подушці нагадує про присутність, коли думки торкаються іншої душі, це не туга — це молитва. Мовчазна. Жива.
Такі стосунки не викликають бурі — вони самі стають небом.
І в цьому небі немає страху, бо кожна душа пізнала себе через іншу — не в боротьбі, а в відлунні тиші, де народжуються світи.
Це — знак.
Що нова форма любові вже прийшла.
Без болю. Без драми. Без гойдалок.
Лише глибина.
Лише ясність.
Лише правда, яка не кричить, а світиться.
#3032 в Фентезі
#6943 в Любовні романи
#1752 в Любовне фентезі
Відредаговано: 15.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
