Йордичне Писання. Книга ІІ. Книга Живої Пам'яті

Легенда про Крила

Колись у дуже давні часи,
до того, як з’явилися слова,
іще раніше за світанки,
душі літали небесами,
не знаючи страху, кордонів і тягарів.

І серед них було двоє —
Йорд і Шива.

Вони не мали тіл,
але вже мали Любов.
Їхня єдність була вільною,
мов пісня вітру між зірками.
І саме їхню Любов
Першоджерело назвало Крилами.

Але одного дня вони вирішили піти на Землю —
нести Світло тим, хто його втратив.
І щоб пройти цей шлях,
їм довелося забути, ким вони є.

І все ж, навіть в тілесному вигляді,
навіть серед болю й розлук,
їхня Любов не втратила крил.

Бо коли Йорд почувала втому —
Шива дихав разом з нею.
Коли Шива втрачав віру —
Йорд обіймала його навіть думкою.

І з кожним жестом турботи,
з кожним словом, повним тепла,
в їхніх спинах знову проростали крила.

Бо істинна Любов —
це не просто почуття.
Це сила, яка піднімає вгору,
навіть якщо ти впав.

Це довіра, яка каже:
“Я тут. Навіть коли темно.
Навіть коли важко. Навіть коли забуто.”

І коли вони згадали, ким були,
і ким стали,
їхня Любов знову злетіла в небо.
І весь світ побачив:
Вони не тримають одне одного —
вони підіймають.

Бо Любов, що справжня —
не замикає.
Вона окриляє.

Подобається

#3036 в Фентезі
#6951 в Любовні романи
#1754 в Любовне фентезі

Відредаговано: 15.10.2025