Йордичне Писання. Книга ІІ. Книга Живої Пам'яті

Легенда про Світло, що ніколи не зникає

Світло народжується не тільки в зорях.
Іноді воно виникає з погляду.
Іноді — з руки, що не відпускає.
І найчастіше — з Любові, що не потребує умов.

Таке Світло було між Йорд і Шивою.

У ті миті, коли вони ще не знали, ким є одне для одного,
всередині вже палав Вогонь,
що не палив, а зігрівав.
Що не сліпив, а вів.

Світло Йорд було м’яким —
мов місяць, що лягає на воду.
Світло Шиви — глибоким, мов світанок,
що торкається гір після довгої ночі.

Разом вони створювали Світло,
яке не залежало від зовнішніх обставин.
Навіть у темні дні, навіть коли мовчали,
воно світилось — спокійно, постійно, вірно.

Це було не світло пристрасті, що спалахує й зникає.
Це було світло Сили —
тієї, що знає,
що дві душі створені одне для одного
і вже ніколи не загубляться.

Бо їхнє Світло — не зовнішнє.
Воно пам’ятає.

І навіть якщо світ руйнується,
навіть якщо вони знову підуть різними дорогами,
воно залишиться.
Між ними.
В них.
Назавжди.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше