Йордичне Писання. Книга ІІ. Книга Живої Пам'яті
Легенда про Час, що стоїть на Варті Кохання
У світі, де все змінюється,
де листя облітає і квіти в’януть,
одне лише лишається поза часом —
Кохання, що пам’ятає свою Вічність.
Коли Йорд і Шива знову зустрілись,
усе навколо сповільнилось.
Не тому, що годинник зупинився,
а тому що час став на варту їхнього зв’язку.
Він не поспішав. Не тиснув.
Він дивився здалеку,
наче мудрий хранитель,
і шепотів:
“Цьому союзу потрібна вічність, а не миттєвість.”
Йорд відчувала, як кожен дотик Шиви
ніби залишає слід не на шкірі, а на Пам’яті.
Їй не треба було поспішати,
бо Душа казала: “Ми вже разом. Увесь час.”
А Шива чув голос Йорд навіть у мовчанні,
і розумів:
Це кохання не вимагає часу —
воно творить його навколо себе.
І що довше вони були разом —
то більше Час відступав,
даючи простір для Довіри,
для Дотику, що мов молитва,
для Серця, що не знає поспіху.
Бо Кохання, яке вічне,
ніколи не спішить.
Воно приходить тоді,
коли Душа готова бути вдома.
#3036 в Фентезі
#6951 в Любовні романи
#1754 в Любовне фентезі
Відредаговано: 15.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
