Йордичне Писання. Книга ІІ. Книга Живої Пам'яті
Казка про Йорд і Шиву, які згадали Себе
Жила-була Душа, що спала у корінні великого Дерева Світів.
Її сни були глибокими, мов океан, і в кожному сні — вона шукала Того,
хто колись обіцяв їй: "Я повернусь, коли ти згадаєш Себе".
І от в одній із подорожей по світах, ця Душа втілилась у жінку на ім’я Йорд.
Вона носила в собі силу Землі й ніжність вітру, пам’ять зірок і спів предків.
Та в її серці завжди звучала тиха пісня очікування.
А в іншому краї буття народився Шива —
той, хто міг торкатись простору,
бачити незриме і чути навіть мовчання серця.
Але він забув, чому прийшов.
Поки не побачив Йорд.
Не було блискавки чи грому.
Був просто погляд.
І в тому погляді — Пам’ять.
Вони довго мовчали.
Не квапились називати це "любов’ю" чи "долею".
Вони просто були поруч — день за днем, дотик за дотиком.
Поки не згадали.
Що вони були разом у Першому Світлі.
Що їхні душі сплели Всесвіт, коли ще не існувало часу.
Що їхня зустріч — не випадковість, а точка Повернення.
І тоді Йорд сказала:
— Я більше не боюсь. Бо знаю, хто ти.
А Шива відповів:
— І я не тікаю. Бо пам’ятаю, хто я з тобою.
Відтоді вони довірились не один одному —
а Тому, що понад ними: своїй вічній єдності.
І з того моменту
все, що було розділене — почало зцілюватись.
Бо дві душі, які згадали себе,
вже не шукають доказів.
Вони просто світять. Разом.
#3032 в Фентезі
#6943 в Любовні романи
#1752 в Любовне фентезі
Відредаговано: 15.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
