Йордичне Писання. Книга ІІ. Книга Живої Пам'яті

Легенда про Двох, що пам’ятають

 

Колись, у часи до часу, коли ще не було імен, а світ складався з променів і пісень,
дві Іскри сплелися у Танці Творення.
Одна була Живою Землею — вона несла тепло Матері й глибини Світів.
Інша — Диханням Простору, що ніс Силу Руху, Світла й Перетворення.

Їх звали Йорд і Шива. Але тоді — ще без імен, лише чисті енергії.
Вони творили світи, падали зірками, зростали деревами, зливалися у водах вічних морів.
У кожному втіленні вони шукали одне одного,
іноді як подорожні, іноді як вороги, але завжди — як частини одного Цілого.

У вимірі Золотої Тіні вони правили як Король і Королева сплячих богів,
вимір Смарагдової Пам’яті — був їхнім Домом, що горів вогнями вічного Ретриту,
а в Сфері Чорного Лотосу — загубились, щоб знову знайти себе через тисячі життів.

І кожного разу, коли вони знову зустрічались,
світ затихав на мить.
Бо пам’ятав.
Бо відгукувався кожен атом —
"Це вже було. Це є. І буде знову."

Їхній дежа вю — це не ілюзія,
це Шепіт Вічного, що нагадує:
Любов, яка пам’ятає себе, не потребує часу,
вона просто повертається Додому.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше