Глава 10

Якийсь час я мовчу. Відповісти можна, що завгодно. Питання в іншому: якими будуть дії Макса після моєї красномовної промови? Замкне? Знову забере телефон? Вигадає щось цікавіше? 

— Поміть, — після довгої паузи все ж відповідаю, — не я сказала, що ти годишся лише для сексу.

Теплі долоні з сідниць ковзають на талію, а потім вище, до потилиці. На мить тіла торкається холод попри весняний вітер. Макс злегка плутає на пальці мої пасма, підсувається й торкається кінчиком свого носа щоки. Вкрадливий шепіт змушує здригнутися, коли чую відповідь:

— Допоможи собі сама. Цього разу. 

Відсторонюється. Миттю холоднішає, наче замість весни прийшла осінь. Сповзаю з поруччя та спираюся спиною дивлячись на нареченого. Він спокійний. Я думала, зачеплю цими словами, проб'ю броню впевненості та контролю, але ні… Він непохитний і холодний, попри весь лоск, який має. 

Шалена ідея приходить у мої світлу голову. Настільки божевільна, що я вже готова втілити план у життя. 

Усміхаюся. Широко й щиро.

— Гаразд. Допоможу собі сама. Як і завжди, наречений мій. — уїдливо промовляю, контрастуючи з виразом обличчя. 

Обходжу чоловіка та йду у свою спальню. Він не йде слідом. Я ж одразу хапаюся за телефон та шукаю в мережі сайт, де можна викликати дівчину з ескорту. До мого подиву знаходжу майже одразу. Обираю ту, що подобається й пишу їй адресу. Весь час поки очікую на дівчину не можу всидіти на місці. Взагалі-то я збиралася подзвонити подругам та брату, але якщо пішла коса на камінь, і коханців мені не можна, — не те щоб вони мені були дуже потрібні, — задовольняти повинна себе сама, то ось результат — викликала дівчину, котра все зробить як потрібно. І ні, я не планую з нею спати, все ж мене приваблюють чоловіки, та…помститися Змію мушу. 

Збігає година. Дівчина пише, що вже під дверима, потрібно лише відімкнути їх. Я навмисно голосно гупаю дверима спальні, коли розумію, що у вітальні Змія немає, а потім вхідними, та лагідно запрошую гостю. Вона красива: чорне волосся, витончені риси обличчя, засмагла шкіра. А фігура викликає бажання дивитися на неї та милуватися.

— Еріка, — називає своє ім'я. Одразу розумію, що воно несправжнє.

— Вел, — коротко кидаю. — Проходь.

Ми заходимо у спальню. Я не замикаю двері, навпаки, залишаю тонку шпаринку, через яку буде нічого не видно, але все чудово чути. 

— Як ти бажаєш? — Еріка сідає на ліжко, а потім лягає на спину.

— Ніяк, — хмикаю. — Ми повинні удати видимість. І все.

Дівчина різко сідає. Волосся вихором здіймається за нею. 

— Не зрозуміла? 

— Просто постогнемо, — впевнено кажу. — Можна карти пограти. Хоча...їх немає.

Еріка регоче. 

— Жартуєш?

Йду до неї, сідаю теж на ліжко підібгавши під себе ноги. 

— А схоже?

Дівчина нахмурено дивиться.

— Взагалі, не дуже. 

— Ну от. У мене тут наречений за стіною. Позлити й провчити його потрібно, розумієш?

— Не дуже, але що робити, ясно. Стогнемо, наче у нас палка пристрасть?

— Вірно!

Еріка усміхається.

— Такого на моїй практиці ще не було. 

— Все буває вперше. 

Дівчина довго не зволікає. Починає спершу тихо шепотіти, потім звук стає голоснішим, а потім показує мені, щоб повторювала. Соромно трішки, але що не зробиш заради майбутнього чоловіка. Починаю стогнати, повторювати звуки за Ерікою. Навіть подобається ця гра. Ми дивимося одна на одну, видаємо звуки, за які будь-який чоловік у світі віддав би все, і усміхаємося. 

— Так, так… — вигукую й лягаю на бік та обіймаю подушку.

Дівчина давиться сміхом. Я ж, поки вона відповідає на моє “так” роздумую над тим, яка вона крута. З перших секунд все зрозуміла, ніяких обурень, навпаки, підіграє.

— Я за таке навіть грошей не візьму, — каже сміючись.

— О, я…. Господи, — киваю їй з вдячності, та все ж пхаю кілька купюр захованих у чохлі телефона. 

— Ти заслужила.

Легкий раптовий стук у двері змушує нас обох завмерти. Еріка швидше усвідомлює хто там, тож стягує з себе сукню, розтріпує нам обом волосся, і починає знімати з мене навіть спіднє. Я тягну на себе ковдру й обурливо рикаю у відповідь, прикриваючи стегна:

— Що? 

Дверне полотно повільно відсувається. Між одвірок стоїть Змій. Поглядом пропалює обох наскрізь. Брови насуплені, губи міцно стиснуті, щелепа напружена.

Ой, що буде....Як гадаєте, покарає Змій свою наречену за подібне? Чи щось інше буде?